«Сльози комсомолки»
Привабливість боржника проти кредитора, що зачекався![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20000111/41-2-1.jpg)
Місія у Юлії Володимирівни не з легких. Напередодні нового року дві країни перебували у стані торговельної війни. Росія запровадила вивізне мито на нафту і газ, що поставляє в Україну, і водночас звинуватила її в несанкціонованих відборах газу із транзитних трубопроводів, які проходять у Європу, і вимагала зменшити транзитні тарифи як на газ, так і на нафту, експортовані через територію України.
Українська сторона висловлювала невдоволення зростанням мита і вимагала не припиняти постачання нафти, оскільки сподівалася на наступне постачання газу за справедливішою ціною і загрожувала підвищенням транзитних тарифів, що доручав навіть Президент Леонід Кучма. Переговори перебували практично в глухому куті, хоча колишній перший віце-прем'єр Анатолій Кінах повідомив «Дню», що його переговори у Москві «нормально завершилися, аж до того, що направлено відповідну телеграму на адресу уряду України з подякою за конструктивні переговори».
Про перспективи нового туру переговорів А. Кінах сказав: «Те, що їм буде непросто, — це ясно, особливо з урахуванням подій, які відбулися за останні дні в Росії (призначення Володимира Путіна в.о. президента. —
Авт. )». Видно, колишній голова української делегації побоюється ще більшої жорсткості російських позицій...
Тим часом президент компанії «Єврогаз» Юрій Збитнєв сказав «Дню», що поїздка Ю. Тимошенко дасть позитивний результат, оскільки вона «не новачок у паливно-енергетичному комплексі, не новачок у Москві, її там знають. Її там поздоровлятимуть, вона буде поздоровляти. Я думаю — домовляться. Будь-якого боржника треба шанувати (в очолюваних раніше Ю. Тимошенко «Єдиних енергетичних систем України» є значний борг перед Міноборони РФ. — Авт. ), тим більше наділеного владою. Вона розбереться не лише з боргами держави, а й зі своїми».
Чи спроможеться Ю. Тимошенко пом'якшити суворий вираз обличчя В. Путіна, який воює в Чечні за президентське крісло і тому потребує українських грошей? Адже його жорстка позиція стала прикладом для російських чиновників усіх рангів. Так, начальник центрального виробничо-диспетчерського управління «Газпрому» Борис Посягін, коментуючи можливість підвищення Україною транзитних тарифів, сказав «Дню»: «Ми й так через Білорусь транспортуємо в Європу 25 млн. куб. метрів газу за добу, а в першому кварталі доведемо до 40 мільйонів». Це висловлювання прозвучало в унісон з інформацією від джерела у «Білтрансгазі» (Інтерфакс-АНІ), що обіцяло «Газпрому» підтримку Білорусі при транспортуванні газу в обхід України.
Тим часом, як повідомляє зі Львова Олександр Сирцов («День»), керівництво державного АТ «Магістральний нафтопровід «Дружба» вважає, що Україна ні в якому разі не повинна поступатися тиску Москви і знижувати транспортні тарифи, яких і так не переглядали вже три роки. «Дружба» має на 2000 рік контрактів на перекачування експортної нафти на 17 млн. тонн, і ті, хто їх підписував, не ставлять питання про перегляд тарифів.
Заступник голови правління Національного резервного банку (Москва), глава представництва банка у Києві В'ячеслав Юткін напередодні нового року сказав «Дню», що обмін ударами у торговельній війні не є вигідним жодній зі сторін. З його слів, під час такої війни завжди загострюються й відносини на політичним рівні. Потім оголошується «потепління», але обидві сторони виходять із єдиноборства ослабленими.