СОТ для бідних і не дуже

Здійснилося. З 16 травня Україна — повноправний член Світової організації торгівлі. «Вступ України до СОТ обумовить додаткове підвищення добробуту населення на 3% і підвищення динаміки зростання ВВП до 2%», — вважає міністр економіки Богдан Данилишин. За даними Мінекономіки, з моменту вступу України до СОТ, країна отримає такі переваги як поліпшення умов торгівлі з 151 країною світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі. Крім того, такий крок веде до зменшення тарифних і нетарифних обмежень на доступ українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ, до здобуття офіційного статусу переговорного процесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС. Приєднання до СОТ здійснить на економіку країни сприятливий вплив, оскільки передбачає скасування квот на експорт українських металів до Європейського Союзу і забезпечує недискримінаційний транзит товарів і послуг.

Від вступу до СОТ очікується зростання прибутків державного бюджету від зовнішньоекономічної діяльності та додаткове щорічне збільшення експорту продукції, щонайменше на 7—10% (від $1,5-4 млрд.). Крім того, очікується істотне підвищення конкурентоспроможності виробництва товарів через істотне збільшення обсягів іноземного інвестування — до $3— 5 млрд. щорічно.

Сектор послуг демонструватиме помірне зростання сукупного випуску. «Понад усе виростуть обсяги послуг зв’язку, де випуск виросте за рахунок зниження бар’єрів для прямих іноземних інвестицій».

«Очікується, що серед всіх галузей промисловості членство України в СОТ буде найбільш корисним для металургійної та хімічної промисловості. Для цих галузей найбільше значення матиме поліпшення доступу до ринку, а також реформа тарифів», — упевнені в Мінекономіки. За даними міністерства, в галузях виробництва коксу та видобутку неенергетичних матеріалів зростання випуску товарів може перевищити 10%, тоді як найбільше зростання експорту станеться в хімічній промисловості та металургії, а також у сільському господарстві.

Оскільки найбільші побоювання, в зв’язку зі вступом України в СОТ, висловлювалися у відношенні агросектора, «День» попросив прокоментувати це повідомлення Мінекономіки генерального директора рослинницької компанії ВАТ «Укрзернопромагро» Євгена Ленга. «Досвіду роботи в СОТ у нас, звичайно, немає, — сказав фахівець, — і, звичайно, в таких ситуаціях сільське господарство вважається найменш захищеним сектором. Якби ми вступили до цієї організації 3— 4 роки тому, то агросектор мав би серйозні проблеми, пов’язані з тим, що в інших країнах існують дуже високі дотації для фермерів. Якщо наш сільгоспвиробник отримує десь 20 доларів на гектар озимих, то в Німеччині — 250 євро. Різниця дуже велика. Плюс ще там є дуже багато інших преференцій, у тому числі кредитних. Але сьогодні, оскільки в світі дуже високі цінові тренди на продукцію аграрного сектора, якої явно не вистачає, то великого значення в конкуренції все вищесказане для наших аграріїв не матиме. Незважаючи на те, що кошик прямих дотацій ми в зв’язку зі вступом до СОТ заморозили, другий зелений кошик зростатиме. Це — гроші на освіту, підвищення кваліфікації, на науку, захист навколишнього середовища — все це є корисним. Українське рослинництво не матиме збитків, але, повторюю, це лише у зв’язку з тим, що його продукція є дуже запитаною. А ось для переробної промисловості, пов’язаної з рослинницьким сектором, загрози існують. Їй буде не просто конкурувати з європейськими підприємствами. Але оскільки передбачені етапи нашого входження до СОТ, то це пом’якшить наслідки і для цієї галузі. Однак не можна забувати, що для нашої переробної продукції відкриваються європейські ринки, і це для неї добре. Але і наші кордони відкриваються. Так що виживуть найбільш ефективні підприємства, а неефективні або закриються, або будуть куплені міжнародними компаніями. Якоюсь мірою це також є перевагою для країни та її економіки. Коли виживає сильний, це призводить до підвищення ефективності економіки та зростання валового національного продукту, підвищення продуктивності праці та зростання життєвого рівня людей».

До речі, Мінекономіки також зазначає, що «споживачі отримають подвійний виграш... Для бідних споживачів найважливішим є краща пропозиція та знижена реальна вартість продуктів харчування, в той час як небідні споживачі переважно виграють від покращення доступності телекомунікаційних і фінансових послуг».