Спочатку висушать, а потім — у музей

Останню масштабну реставрацію об’єктів Національного музею народної архітектури та побуту проводили ще 40 років тому. Отож деякі пам’ятки потребують негайного порятунку. Одна з них — унікальна дерев’яна хата XVI століття, яку привезено на територію музею із села Самари Волинської області ще в радянські часи. Як кажуть експерти, на всю Україну залишилася лише одна хата тієї епохи. І якщо не врятувати її нині, то втратимо частину культури.

Як зазначають у музеї, ця хата — їхня гордість. На одній зі стін будиночка навіть зазначено дату створення — 1587 рік. Та оскільки будинок багато років простояв на відкритому грунті під дощем і снігом, без необхідного фундаменту та гідроізоляції, дерев’яні зруби почали псуватися. Особливої шкоди будівля зазнала після березневого снігопаду. Як зазначає генеральний директор музею Дмитро Заруба, рятувати хату треба було ще навесні.

Але цього не могли зробити через відсутність коштів. Кілька місяців музей узагалі не фінансували з бюджету, оскільки змінювалося його підпорядкування (раніше він належав НАН України, а тепер Міністерству культури). Фундація Героя України, академіка Петра Тронька, який був одним із засновників музею, теж долучилася до порятунку пам’ятки, підготувала відповідні листи до міністра оброни та іноземних фахівців. На заклик про допомогу відгукнулася німецька корпорація «Ремерс», що має репутацію провідного реставратора Європи.

У жовтні німецькі фахівці приїхали до України, щоб оглянути хатину та дати свої рекомендації. За їхніми висновками, в окремих частинах зрубу вологість деревини сягає 85%, тоді як реставрація може відбуватися за показників 5—6%. Тож першочергове завдання — висушити дерев’яні зруби.

«Для цього Міністерство оборони надає музею великий військовий намет, який повністю сховає хатину і захистить від негоди на час реставрації, —  розповідає «Дню» голова правління Фундації Петра Тронька Лариса ТРОНЬКО. — Потім треба підвести до хати вентиляцію і дуже обережно почати висушувати дерево. Якщо різко почати сушити цей будиночок, він так висохне так, що від нього залишиться тільки порох. Оскільки в Україні фахівців цієї галузі немає, тому теж шукаємо допомоги у закордонних корпорацій».

Свій висновок щодо порятунку самарської хатини підготував і український реставратор, дійсний член Академії архітектури, професор Леоніда Прибєга. Він погоджується, що необхідно спочатку зробити бетонний фундамент, провести усі роботи щодо гідроізоляції, перекрити солом’яний дах. Але щоб зберегти пам’ятку та її автентичні дерев’яні зруби якнайдовше, він пропонує у подальшому зберігати її музеї, із дотриманням необхідного температурно-вологісного режиму.

За попередніми підрахунками експертів, на порятунок пам’ятки потрібно 200 тисяч гривень. Поки що музей проводить необхідні роботи за власні кошти.