Справа Гонгадзе: чим менше інформації — тим більше проблем!

А. Мороз запропонував також провести спеціальне засідання парламенту і заслухати на ньому інформацію депутатської спеціальної слідчої комісії з розслідування обставин зникнення Г. Гонгадзе.

Спеціальна слідча комісія Верховної Ради України по розслідуванню обставин зникнення журналіста Георгія Гонгадзе на засіданні у вівторок прийняла до розгляду матеріали, передані лідером Соцпартії, народним депутатом Олександром Морозом. Про це в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна повідомив у вівторок у Києві глава комісії, народний депутат Олександр Лавринович. За його словами, О. Мороз передав у комісію заяву, супровідний лист та аудіокасету.

Тим часом прес-центр Служби безпеки України увечері у вівторок виступив із заявою, в якій назвав висловлення лідера Соціалістичної партії України Олександра Мороза «про причетність представників СБУ до запису розмов вищих посадових осіб» держави «грубою провокацією, що містить у собі ознаки злочину, передбаченого ст.125 (наклеп) Кримінального кодексу України».

У заяві, переданій в агентство Інтерфакс-Україна, зокрема, говориться, що «зазначена провокація має на меті відвернути увагу громадськості від судового процесу над Сергієм Іванченком — довіреною особою О. Мороза під час минулих президентських виборів, справа якого по факту здійснення замаху на життя групи народних депутатів розглядається в суді».

Група співробітників Служби безпеки України, що безпосередньо забезпечує функціонування засобів урядового зв’язку в приміщеннях вищих посадових осіб держави, оцінює заяви народного депутата Олександра Мороза, «як грубий наклеп на СБУ та її співробітників, розрахований на необізнаних людей».

У документі, під яким стоїть 11 підписів, стверджується про неможливість таких аудіозаписів. «Кожному елементарно грамотному фахівцю відомо, що знімати інформацію з каналів, ліній зв’язку, щоб фіксувати розмови в приміщеннях, що використовуються керівниками країни, неможливо iз жодної сторони: технічної, організаційної і фізичної», — підкреслюється в заяві.

Тим часом інтернет-газета «Українська правда» вже опублікувала нібито розшифровку аудіокасети, яку нібито Олександр Мороз одержав від невідомого офіцера СБУ.

Таким чином, до вечора середи ситуація в зв’язку із заявою О. Мороза залишалася як і раніше абсурдною, особливо на тлі недавньої відставки в Білорусі керівників усіх силових структур з офіційною версією невдоволення О. Лукашенка роботою цих структур по розслідуванню «гучних зникнень» видних політичних, суспільних діячів і, зокрема, оператора ГРТ Дмитра Завадського. І абсурдності української ситуації додає насамперед те, про що «День» пише постійно з 16-го вересня: відсутність зрозумілої інформації про те, що все ж таки сталося з Гонгадзе, що зараз вже вдалося встановити (ну, скажімо, чиї номери були на тій машині, що за ним стежила), як проходить і чи проходить взагалі експертиза тіла, знайденого в Таращанському лісі, чому так і не проводиться упізнання речей, знайдених там же, і т.д., і т.п. Здається, наші правоохоронні структури таки дійсно заганяють ситуацію в країні в кут, спушуючи грунт для будь-яких політичних маневрів iз будь- яких сторін. І, здається, очевидно зараз одне: їхні подібні дії (чи камуфляж таких) стають вже просто вибухонебезпечним.

КОМЕНТАРІ:

1. Які політичні (і правові) наслідки може мати заява Мороза для ситуації в країні?

2. З вашого погляду, чи є взаємозв’язок між триваючими спробами політиків використати справу Гонгадзе у своїх цілях і фактичною слабкістю «четвертої влади» в Україні?

В’ячеслав ПІХОВШЕК, «1+1»:

1. Я б сказав, що справа Георгія Гонгадзе перейшла зі сфери виключно карного розслідування й оперативно-розшукових заходів у сферу політичну. Я думаю, що, на жаль, кожна iз задіяних у всьому цьому політичних сторін буде зараз витягати максимальні «позитиви» для себе із ситуації, що насправді має мало спільного з реально зниклим Георгієм Гонгадзе. Думаю, що вал політичних спекуляцій навколо цієї справи буде наростати, і необхідно досить нормальне критичне ставлення до всього цього журналістів, щоб не піддатися і не бути втягнуними в цей процес політичних розборок.

2. На мій погляд, немає такого зв’язку. Мені здається, влада в особі всіх її трьох основних складових (судової, виконавчої, законодавчої) застосовує в роботі з пресою зараз такі технології, що незастосовні і неможливі в жодній демократичній країні світу. Відповідно, преса перед цими технологіями значною мірою безсила. Оскільки ми — професіонали і повинні працювати в цій ситуації, то, відповідно, повинні рахуватися з тим, що проти таких технологій зовсім важко і встояти, і реалізовувати при цьому якісь свої завдання. Мені здається зовсім невипадковим виникнення всіх подібних історій кожного разу, коли країна впритул підходить до якогось переломного моменту. Скажімо, коли ми зараз прийшли до великої приватизації, і є потреба в погоджених зусиллях, в усякому разі, двох гілок влади для того, щоб зробити процес капіталізації в країні необоротним, суспільну думку, знову ж таки, уведено вбік від цього процесу через штучно розпалювану проблему, тому що всередині цієї проблеми життя конкретної людини вже, як мені здається, дуже багатьох політиків перестало цікавити.

Олександр ІЛЬЧЕНКО, оглядач iз питань національної безпеки тижневика «2000»:

1. Наслідки можуть бути непередбачені — аж до ГКЧП, державного перевороту і, не доведи Господь, введення надзвичайного стану. Те, що стабільності в країні ця заява не додала, — факт.

2. Такий взаємозв’язок простежується, але це, на мій погляд, не слабкість чи імпотенція «четвертої влади». Це побоювання або виявитися наступним на місці Георгія Гонгадзе, або поставити під удар багатомільйонних судових позовів видання, у якому працюєш. ЗМІ сьогодні занадто вразливі, щоб проводити незалежні розслідування.

Віктор СІЗОНТОВ, виконавчий директор Фундації захисту свободи слова та інформації:

1. Безумовно, цей факт допоможе, зрештою, встановленню істини і з’ясуванню питання про те, що ж сталося насправді, хоча правою може виявитися і та, й інша сторона. Поки не закінчено слідство, про щось конкретне говорити зарано.

Обвинувачення Мороза як можуть мати підстави, так можуть їх і не мати, тому отут ще непочатий край роботи і для слідчих органів, і для комісії Верховної Ради. Якщо говорити про політичні наслідки, то заява Мороза — це удар по іміджу України, в першу чергу. По-друге, це спричинить загострення політичної боротьби. І по-третє, — провал багатьох майбутніх економічних питань — у зв’язку з тим, що політика не дасть розвивати економіку. Що стосується сприйняття цього факту на тлі відсутності інформації зі справи про зникнення Гонгадзе, то можна нагадати про те, що «сон розуму» породжує химери і кошмари. Тому, якщо немає правдивої інформації, з’являється всіляка інша, а потім вже відділити зерно від полови стає все складніше і складніше. Ми самі часто заганяємо себе в тупик (я маю на увазі наших політиків).

Олександр ПРИЙМАК, юрист, Універсальна біржа «Україна», Харків:

1. Правові наслідки заяви пана Мороза можуть мати різноманітний характер, з огляду на специфіку стану правових відносин, правової свідомості і правозастосування, зокрема, в існуючій системі в Україні. З огляду на всі ці фактори, я змушений відзначити деяку поспішність і невиваженість вже перших реакцій, що пішли у відповідь на цю заяву, оскільки без проведення необхідної експертизи заяви на зразок тiєї, що тим самим пан Мороз поставив хрест на своїй професійній кар’єрі, м’яко кажучи, передчасні. Як і багато інших заяв — наприклад, заяви, що були після трагічного випадку з Чорноволом на другий же день, без проведення будь-яких експертиз. Звичайно, справа про зникнення Гонгадзе набула резонансного характеру, і з цього погляду, зрозуміло, до неї прикута пильна увага. І багато дій з боку правоохоронних органів (які, з одного боку, намагалися випередити поширення інформації недержавними комісіями — аж до комісії Лавриновича, а, з іншого боку, допускали неконтрольований випуск інформації) створили додатковий ажіотаж навколо цієї справи. Тому напевно спрогнозувати всі можливі наслідки досить складно. В першу чергу, повинна бути зроблена дуже кропітка експертиза. Я можу тільки висловити своє, скоріше, бажання, щоб все тут було проведено у точній відповідності з правовими вимогами, чого, на жаль, найчастіше не відбувається. Ну, а якщо Мороз виявиться не правий, тоді все зрозуміло — у цьому випадку діє стаття Кримінального кодексу про наклеп. Але я хотів би попередити можливі трактування в цьому відношенні — доти, поки провина кого-небудь, у даному випадку, Мороза, не доведена, так говорити не те що передчасно, а не можна. Зрозуміло, це обоюдогострий варіант, і ситуація може різко змінюватися як в одну, так і в іншу сторону. Тут все буде залежати від старанності проведення експертиз і всього попереднього слідства, і судового також.

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології:

— Критично важливим наслідком обвинувачень, висунутих О. Морозом проти Президента, міністра внутрішніх справ і голови президентської адміністрації, є різке збільшення ступеня невизначеності і непередбачуваності розвитку політичної ситуації в країні. З огляду на відсутність серйозної доказової бази в обнародуваних Морозом матеріалах, якихось прямих наслідків вiд скандалу,швидше за все, не буде. Однак непрямий вплив на розвиток політичної ситуації в країні зробить.

Найбільш ймовірними бачаться два альтернативнi сценарії. Перший: Президент якийсь час буде уникати прямого включення в конфлікти між групами політичної еліти, переміщатися в положення «над сутичкою»; у цьому випадку можна прогнозувати загострення боротьби між іншими політичними гравцями, насамперед між Ющенком — Тимошенко з одного боку і конфронтуючими з ними групами політичного впливу. До скандальної заяви Мороза участь Президента, якоюсь мірою, утримувала ситуацію під контролем.

Другий сценарiй: можливе, однак, і зворотне: президент зволіє відповісти на атаку контратакою. У цьому випадку, знову ж таки, відбудеться загострення політичної обстановки, але вже в іншій комбінації: під вогнем критики виявиться чи то уряд, чи то парламент, як говориться, можливі варіанти.

При цьому негайні відставки якихось міністрів (не кажучи вже про прем’єра) зараз бачаться малоймовірними, але дуже правдоподібно, що через якийсь час, можливо, через 3 — 4 місяці, піде низка відставок у різних секторах виконавчої влади, не виключена й урядова криза.

У цілому, всі наслідки скандалу для України, які можна сьогодні прогнозувати, є не занадто оптимістичними. Можливе ослаблення позицій керівництва країни в сфері зовнішньої політики. Не виключена жорсткість позиції Ради Європи стосовно імплементації, можливе підвищення уваги до України з боку правозахисних організацій, критика відносин у системі влада — ЗМІ та ін. У внутрішній політиці за всіх можливих сценаріїв можна чекати загострення політичного протистояння при ослабленні «стримуючих факторів».

P. S. Звісно, для нас важлива реакція на те, що відбувається не тільки всередині країни, але й за її межами.

Учора було поширено заяву для преси п. Яна Марінуса Вієрема, члена Європейського парламенту, президента делегації Європарламенту в Україні. Пан Вієрем у листі спікерові українського парламенту наполягає у зв’язку з останніми подіями навколо справи Георгія Гонгадзе на повному і незалежному розслідуванні. При цьому він посилається на інформацію голландської газети «Der Volhstrat», в якій ідеться не лише про те, що «...вказівки із приводу зникнення Гонгадзе могли бути дані одним із найвищих представників влади... Але й міститься твердження, що нібито «О. Мороз хотів подати цю інформацію сьогодні вранці на відкритті сесії українського парламенту, але відтоді утримується всередині будинку парламенту і не має можливості спілкуватися із зовнішнім світом».

Як ми бачимо, саме те, що немає належної і точної інформації, вже призводить до поширення недостовірних фактів. Це і підкреслює невпинно «День»: більше інформації — менше проблем.