«Справа скверу Стуса» триває
Активісти вимагають, щоб правоохоронці розібралися з махінаціями навколо землі для пам’ятки і повернули її громадіНаприкінці травня цього року у Києві нарешті — після восьми років тяганини — з’явився сквер імені Василя Стуса («День» писав про це у матеріалі «Довга дорога до Стуса»). Урочистому відкриттю передували декілька кримінальних проваджень, які досі не закриті. Учора активісти пікетували Головне управління Міністерства внутрішніх справ у Києві, щоб правоохоронці відреагували на скарги громади.
У 2007 році Київрада затвердила місце для скверу — через дорогу від ділянки, де він врешті з’явився. «Всупереч цьому рішенню тодішній міський голова Києва Леонід Черновецький продав ділянку підприємству «Етрекс». Почалася судова тяганина, але ділки, які отримали землю, мали вплив на владу. І Київрада прийняла рішення щодо створення скверу Стуса на іншому місці, — пояснює активіст Юрій Журавльов, потерпілий по справі щодо скверу Стуса. — Першу ділянку все-таки продали. Оцінили цю землю у майже 11 мільйонів гривень. Новий власник одразу сплатив близько одного мільйона гривень. Серед умов продажу було, що акт власності нададуть тільки, коли компанія сплатить всю вартість ділянки. Але сьогодні гроші за ділянку досі не заплатили. Земля вийшла з власності київської громади всього за один мільйон гривень».
Загалом існують три кримінальні провадження, пов’язані зі збереженням пам’яті Василя Стуса: через самоправство при продажі ділянки землі, через невиконання рішення суду щодо створення скверу Стуса на місці, яке виділили спочатку, і через руйнування барельєфа поета у Донецьку. Активісти, зокрема, з Народного Руху України, хочуть, щоб ці справи об’єднали в одну і не зволікали з їх розслідуванням. «Ми спілкувалися з міліцією Києва. Правоохоронці ніби згодні, що ці випадки необхідно розслідувати, але нічого не відбувається», — акцентує член Народного Руху України В’ячеслав Руденко.
Люди прагнуть, щоб землю, яку спершу виділили для скверу імені Василя Стуса, повернули громаді Києва. Юрій Журавльов обіцяє: «Там ми зробимо парк, як планувалося спочатку, поставимо пам’ятник поету — як це має бути».