Старт європейської місії
Три з чотирьох українських учасників єврокубків зіграли цього тижня чергові матчі. Результат — три перемоги, що, звичайно, непогано. Нагадаю, що київське «Динамо» у третьому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів перемогло вдома 3:1 «Динамо» із Загреба, «Шахтар» у цьому ж турнірі виграв також удома у московського «Локомотива» 1:0, а «Дніпро» з таким же рахунком здолав на виїзді у рамках кваліфікації Кубка УЄФА вадуцький «Вадуц». Нашим командам залишилося принаймні не програти матчі-відповіді, аби дружно пройти до основної «сітки» єврозмагань, де вже чекає донецький «Металург», який був звільнений від кваліфікаційних ігор.
Гру «Динамо» всі бачили, тут додаткові коментарі зайві. Приємно вразив «Шахтар», який iз німецьким тренером Шустером прогресує буквально на очах. Після невиразних ігор попереднього кола з чемпіоном Молдови, російських чемпіонів «шахтарі» переважали за всіма компонентами гри. Була це сила української команди чи, може, слабкість російської? Цілком вірогідно, що команда з Москви таки недооцінила екс-чемпіонів України. Що не кажіть, а понад десять років щоденного вихваляння свого футболу і цькування українського не минули для Росії без наслідків.
Ми ж чемпіони Росії, ми торік не програли самому «Реалу» з Мадрида, ми програвали у Лізі чемпіонів аж до весни і втомились. Тому і в Росії плентаємось у середині таблиці. Зате українців обіграємо легко. Приблизно такими були передігрові коментарі російської преси, яким навряд чи варто довіряти. Сумнів у силі «Локомотива» закрадався не тільки через низьке місце у чемпіонаті Росії, а й тому, що російських чемпіонів ми бачили навесні в Києві, коли «Динамо» без зайвої напруги обіграло «залізничників» напіврезервним складом у рамках Меморіалу Лобановського.
Враження виявились вірними. Дисципліновані і добре фізично підготовлені «шахтарі» не дали «Локомотиву» жодного шансу. Забили, щоправда, лише один м’яч, і той з одинадцятиметрового, та це нічого. Рано чи пізно «прорве» донецьких форвардів. Та ще й у воротах «Шахтаря» тепер стоїть такий голкiпер, від одного тільки погляду якого нападники суперників втрачають рівновагу. Є у хорвата Плетикосі, який з нового сезону захищає ворота донецького «Шахтаря», щось гіпнотичне. Напевно, це величезна впевненість у собі, яка, підтверджена майстерністю, передається своїм і лякає чужих. Принаймні на сьогодні, немає ніяких причин, аби «Шахтар» програв чемпіонам Росії і не потрапив до Ліги чемпіонів.
Окрема історія з «Дніпром». Четвертій команді України попереднього сезону випало грати з командою «Вадуц» із столиці карликового Ліхтенштейну. Усі чекали, що дніпряни легко обіграють любителів із альпійського «райцентру». Бо ж у Ліхтенштейні навіть чемпіонат свій не проводиться. «Вадуц» грає у другому дивізіоні чемпіонату Швейцарії, а до Кубка УЄФА потрапив завдяки виграшу «національного кубка». Це приблизно те ж саме, якби у нас Бориспіль оголосили незалежною державою, і місцевий «Борисфен» iз такої нагоди автоматично потрапляв у єврокубки. Виявилось, що на відміну від інших європейських держав-карликів Андорри та Сан-Маріно, де у футбол справді грають продавці, водії та електромонтери, в Ліхтенштейні команда не гірше бориспільської, де теж виступають далеко не техніки з аеропорту. Довелося претенденту на українські медалі потрудитися. Лише на передостанній хвилині дніпропетровці забили «Вадуцу» переможний гол. Тепер вихід далі для «Дніпра» є справою техніки. У вересні від вивчення цікавинок європейської географії команді доведеться перейти до серйозних ігор зі справді сильними суперниками. Отоді й побачимо, що насправді може команда із Дніпропетровська.
Продовження європейської місії українських футбольних клубів відбудеться 27—28 серпня, в дні матчів-відповідей. Знову жевріє надія на те, що наші команди не вилетять гуртом у першому ж колі, а гратимуть далі. І любителі футболу України дивитимуться довгими осінніми вечорами не ігри чужих чемпіонатів, а наш футбол, який буде не гірше європейського.
