Старими рейками

Трамвайні аварії у Дніпропетровську стають звичним явищем. Чергова з них сильно злякала пасажирів маршруту №4. На перехресті вулиць Бородінська й Червона задні колеса першого вагона несподівано зійшли з рейок. Трамвай кинуло вбік і розвернуло на 90 градусів. На щастя, під час цієї НС ніхто не постраждав, водієві вдалося відчинити двері, шоковані пасажири покинули вагон. Ліквідація наслідків тривала близько двох годин. Ремонтникам, що прибули на місце аварії, довелося вести зварювальні роботи й перевіряти ширину колії. Спеціальним краном трамвайний вагон удалося поставити на рейки й доставити в депо. Робітники вважають, що цього разу обійшлося, хоча могло бути й значно гірше.

Всього лише півтора місяця тому в Дніпропетровську сталася серйозна аварія, про яку писав «День». Тоді, ввечері 27 травня, на спуску по вулиці Севастопольській зійшов із колії і вдарився у дерево трамвай маршруту №1. У результаті постраждало 17 людей, у тому числі й молодий водій. А через декілька годин у обласній лікарні ім. Мечникова померла 69-річна жінка. Як з’ясувалося, ділянка по вулиці Севастопольській капітально не ремонтувався із 1988 року й вважалася аварійною. Та не встигли в міськраді «зам’яти» скандал, як на розі вулиці Чернишевського й проспекту Гагаріна знову зійшов із рейок трамвай маршруту №5. Цього разу влада міста вирішила відправити у відставку керівника комунального підприємства «Дніпроелектротранс» і керівника транспортного управління міськради. Транспортники відверто визнають, що зі 170 кілометрів трамвайних колій Дніпропетровська близько 30 км. є аварійними, а випадки сходження трамваїв із рейок — зовсім не рідкість. «За останніх півроку таких аварій було близько 80-ти, просто вони не були настільки серйозними, як на Севастопольській», — сказав колишній директор «Дніпроелектротрансу» Володимир Карпенко. За його словами, головною причиною усіх несправностей є хронічне недофінансування міського електротранспорту. Саме це не дозволяє нормально обслуговувати трамвайні колії і контактну мережу, а також купувати новий пересувний склад. Лише на капремонт зношених трамвайних колій необхідно, як мінімум, 30 млн. гривень, проте влада виділила лише 1 мільйон. Добиває електротранспорт і та обставина, що три чверті пасажирів — це пільговики, за проїзд яких комунальне підприємство майже не отримує компенсацій. Ситуація дійшла до того, що в поточному році працівники КП «Дніпроелектротранс» неодноразово виходили на мітинги, вимагаючи зароблені гроші. П’ятимісячний борг по зарплаті, який досяг майже 20 млн. грн., вдалося погасити лише завдяки втручанню дніпропетровського губернатора Олександра Вілкула. Втім, як показує остання аварія, ситуація у трамвайному господарстві від напівзаходів кращою не стала. Голова постійної комісії з транспорту й зв’язку Дніпропетровської міськради Олександр Гаврилов упевнений, що керівництво електротранспорту просто не вміє працювати. Для того, щоб виправити ситуацію, вважає він, необхідно передати комунальне підприємство молодому керівникові, здатному налагодити ефективний менеджмент. Проте далеко не всі згодні з цим. «Всю відповідальність за жахливий стан міського електротранспорту в Дніпропетровську, — вважає координатор громадської організації «Громадський актив Дніпра» (ГРАД) Андрій Денисенко, — несе депутатська більшість міськради, яка роками лобіювала інтереси приватних перевізників — маршрутчиків. Користуючись потураннями міського керівництва, вони прагнули витіснити комунальний електротранспорт, пустити на металобрухт трамвайно-тролейбусний парк. Якщо ми говоримо про те, що в місті один за одним сходять із рейок трамваї, значить потрібно визнати, що некерованою стала міська влада. Вона сама сьогодні нагадує несправний трамвай, який їде по старих рейках.»