Статистична модернізація

Учора Україна та світ відзначили перший Всесвітній день статистики, встановлений напередодні Генеральною Асамблеєю ООН. Перші спроби підрахувати окремі економічні та соціальні дані на рівні держави зустрічаються ще в документах часів Стародавнього Єгипту та Месопотамії. Однак офіційно інститути статистики почали формувати недавно. В Україні за статистичну правду відповідає Державний комітет статистики, який постійно звітує перед суспільством про рівень інфляції, зростання ВВП тощо.

«Необхідність у статистиці сьогодні досить велика, — говорить «Дню» економіст Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Олександр Жолудь. — Україна має економіку, яка формується десятками мільйонів людей, які працюють. Галузями виробляються сотні тисяч товарів та послуг. Щоб побачити, як працює ця гігантська система, відчути, чим вона живе, які в неї проблеми, — для цього й потрібна статистична інформація». За словами Жолудя, статистика допомагає уряду зрозуміти, в якому соціальному та економічному напрямі рухається країна, та допомагає запобігти різноманітним природним та техногенним катастрофам. На думку економіста МЦПД, нинішня система збору та обробки статистичної інформації в Україні повністю спирається на міжнародні правила та працює непогано.

Однак, попри це, вважає Жолудь, у вітчизняного інституту статистики існує значний потенціал для поліпшення своєї роботи. Зокрема, Держкомстату варто набагато більше інформації подавати у відкритому режимі. Це дозволить зменшити звинувачення від різних політичних сил на його адресу в тому, що реальна статистика перекручується, на думку Жолудя. Як приклад, експерт наводить діяльність російського аналогу українського Держкомстату — «Росстату», який разом з показником інфляції оприлюднює вартість продуктів зі споживчої корзини, що є основою розрахунку індексу споживчих цін. Таким чином знімаються всі питання про об’єктивність розрахунку інфляції. Вдосконалюватися, на думку експерта, потрібно й підприємствам, які сьогодні опитують громадськість з різних важливих економічних та політичних питань.

Статистика потребує новацій, також додає директор Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України, завідувач кафедри статистики Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, заслужений економіст України Ігор Манцуров. Сьогодні, за його словами, при розрахунку ВВП в Україні враховуються не всі фактори. «Якби при розрахунках ВВП та інших макроекономічних показників ми враховували всі новації, то об’єм ВВП на душу населення міг би бути вищий», — вважає він.

Так, за словами завідувача кафедри статистики Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, їздячи в автобусах, кожен із нас бачить велику кількість бабусь, які продають продукти. «Я абсолютно упевнений, що в більшості випадків цей факт не враховується при розрахунках ВВП», — говорить він. На думку Манцурова, проблема полягає не скільки в ухилянні від сплати податків цими бабусями, як у відсутності система розрахунку, яка б «абсолютно адекватно враховувала всі новації». У цьому контексті директор Науково-дослідного економічного інституту розповів, що інститут вже сьогодні готовий надати свої напрацювання для удосконалення методології розрахунку ВВП і формування системи збору інформації, необхідної для реалізації цієї методології. Разом з тим експерт підкреслив, що левова частка інших економічних показників розраховується в повній відповідності з міжнародними стандартами. «Методологія розрахунків цих показників абсолютно однакова і в нашій країні, й в інших країнах», — підсумував Манцуров.