Столиці загрожують зсуви

Унікальний рельєф Києва, перепад висот якого над рівнем Канівського водосховища становить близько 100 метрів, може обернутися для столиці великою бідою. Дослідження, які нещодавно провели фахівці Центру аерокосмічних досліджень землі Інституту геологічних наук НАН України за допомогою супутника «Океан-О», засвідчили, що в столиці існує чимало небезпечних територій, які загрожують зсувами. Але найжахливіше те, що із майже 3000 гектарів зсувних територій Києва 1600 — забудовані.

Передусім небезпечними є місця, де зсуви вже існують. Науковці виокремлюють дві їхні зони: Придніпровську і Центральну, розташовану в долині ріки Либідь та мережі її балок і ярів. Нині кількість зсувів там сягнула майже сотні.

— Історія виникнення зсувів сягає ще X—XI століття. Тоді Київ був одним із розвинених європейських міст з населенням до 100 тисяч осіб. Забудова була дерев’яна, і тому винищувалася велика кількість лісів. Це й дало поштовх до розвитку ерозійних процесів. Тому яри, які існують на правобережній частині міста від гирла Либіді до гирла Сирця, є результатами ерозійних процесів, які утворилися внаслідок вирубування дерев. Весною ж, після сходження снігів, грунтові породи руйнувалися, і через це утворювалися зсуви. Аби врятувати столицю, у 50-х роках було висаджено 800 тисяч різних дерев. Але масова забудова знову призвела до вирубування дерев, — розповідає «Дню» доктор технічних наук, завідуючий відділом інженерної геології Інституту геологічних наук НАН України, професор Михайло Демчишин.

Космічні зйомки, зроблені з супутника «Океан-О», зафіксували низку потенційно небезпечних ділянок, де зсуви є частково діючими або ж можуть активізуватися, якщо верхні шари грунту будуть обводнені. За словами директора Центру аерокосмічних досліджень, члена-кореспондент НАН України, професора Вадима Лялька, зокрема, у цій зоні розташовані Печерський ландшафтний парк, музей Великої Вітчизняної війни, весь ансамбль Києво-Печерської лаври, Український дім. На півночі цієї лінії — Старонаводницька балка, в якій знаходиться елітний житловий квартал, відомий як Царське село. Через будівництво кварталу в зоні ризику опинився Київський військовий ліцей імені Івана Богуна (колишнє Суворовське училище), який може «поїхати» вниз, якщо буде зрізано ще частину косогору, попереджають вчені.

Дуже щільно забудований висотками і небезпечний правий берег Глибочицької балки. До довгого переліку місць, де будівництво є загрозливим, належать схили Сирецького, Реп’яхового, Смородинського, Юрківського, Петрівського, Кожум’яцького, Гончарного, Протасового ярів, Совської балки, Батиєвої та Лисої гір, схили Дніпра від стадіону «Динамо» до Аскольдової могили, сходи біля знаку Магдебурзького права, Андріївський узвіз, тощо.

— Якщо в районі зсувних зон не вжити заходів інженерної підготовки, то можливі деформації та руйнування розташованих там об’єктів. А кожна чергова забудова є втручанням в структуру схилів, і тому становить чималий ризик, — застерігає Михайло Демчишин.

Приблизно півроку тому Вадим Лялько разом з двадцятьма українськими академіками та колишнім головним архітектором Києва Миколою Жариковим підписав листа до лідерів держави з вимогою не допустити забудови суперзсувної зони — дніпровських схилів — від Поштової площі до Національного ботанічного саду імені М.Гришка НАН України.

— Виходячи з того, що спорудження об’єктів на небезпечних ділянках продовжується (зокрема, на території Паркової алеї триває будівництво споруди Міністерства закордонних справ), поки що до нашого звернення особливо не прислухалися, — відповів Вадим Лялько на запитання «Дня» про те, як зреагувала столична влада на застереження вчених.