Страхування від... податків
Наведені цифри, проте, аж ніяк не свідчать про відсутність традицій і досвіду роботи на цьому ринку. Просто інтерес у нашої держави до цього, за словами В. Суслова, колосального потенціалу залучення довгострокових кредитних ресурсів (передусім — за допомогою страхових компаній і недержавних пенсійних фондів) організаційно оформився тільки у грудні минулого року. Тоді, власне, і виникла очолювана Віктором Івановичем комісія.
Ми детально не зупинятимемося на передісторії «послуг», котрі надавали населенню трастові компанії на початку дев’яностих, і зобов’язаннях, які не виконав у ті часи «великих можливостей» Держстрах. Зауважимо тільки, що ці дві обставини, з урахуванням низького рівня доходів середньостатистичного українця, роблять вельми туманними перспективи розвитку фінансових послуг небанківського сектора.
Найблагополучнішим, якщо вірити статистиці, сьогодні є сектор страхування. У 2002- му сума страхових премій становила 4 млрд. 442 млн. грн. (у рiчнiй динаміці — це 46% зростання). Рівень страхових виплат, за інформацією Суслова, за аналогічний період часу виріс на 28%. Кількість самих страхових компаній протягом останніх неповних двох років збільшилася на 22 (сьогодні їх в Україні 350), а їхні оплачені статутні фонди становлять близько 1,5 млрд. грн. (+49%). Величина сформованих страхових резервів досягла 1,9 млрд. грн. (+60%)...
Проте Віктор Суслов на такі високі темпи сподіватися не рекомендує. Його глибший аналіз ринку страхування наштовхує на один вельми симптоматичний показник: відношення страхових виплат до зібраних страхових премій у середньому по нашій країні становить приблизно 12%, що «значно нижче, ніж це буває у цивілізованих країнах». Причому таке саме співвідношення, якщо говорити про страхування громадян, значно вище — 54%. Усе це свідчить, що у секторі домінують договори про страхування, укладені юридичними особами, а значна частина угод далека від класики страхового жанру. Голова Держкомісії сказав прямо: «Через сектор страхування частково проводиться «оптимізація» оподаткування».
Більш того, з його слів, «через сектор виводять значні капітали за кордон». 47% зібраних в Україні премій витрачається на «перестрахування», понад третину з них — за межами нашої країни (головним чином — у Молдові та країнах Балтії). Схема тут досить проста: а) компанія отримує ліцензію на заняття страховою діяльністю; б) страхує себе і «своїх друзів»; в) укладає договір про перестрахування за кордоном; г) почувається у безпеці від... українського податкового законодавства. Безумовно, у такій діяльності не варто звинувачувати всі страхові компанії. Але, як кажуть досвідчені люди, за цією схемою з України «пливе» майже 1 млрд. грн. на рік.
Словом, точнісінько як у Ільфа та Петрова: гарантії може дати тільки страховий поліс. Ось тільки нещасний випадок — категорія, як ми зрозуміли, масштабніша...