«Стриманий оптимізм»

Україна очікує повторного візиту місії МВФ для продовження діалогу про поновлення надання кредиту stand-by. Про це вчора заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов під час прес-конференції, організованої інвесткомпанією Dragon Capital. «Очікується, що ближче до кінця березня, швидше за все, приїде місія, щоб почати готувати драфт меморандуму. У нас стриманий оптимізм», — сказав Прасолов. За прогнозами міністра, шукати компромісні рішення доведеться в питаннях курсу гривні, тарифів та дефіциту «Нафтогазу». «У нас хороші очікування, передчуття», — на мажорній ноті завершив Прасолов. У деталі (на чому ґрунтується такий оптимізм) він не вдавався. І як тут не згадати одразу народну мудрість: якщо сам себе не похвалиш, то ніхто тебе не похвалить?

А підстав для оптимізму в розмові з міжнародним інвестором в України небагато. Про це свідчать слова представника МВФ в Україні Макса Альєра. Він зазначив, що під час тієї конференції принциповим для відновлення залишаються три названі вище питання. В той же час Альєр утримався від будь-яких коментарів щодо заяви Президента Віктора Януковича від 22 лютого 2013 року про те, що Україна не буде підвищувати тарифів на газ для населення. Він лише відмітив, що в рамках останнього візиту місії фонду в січні-лютому 2013-го спостерігався конструктивний діалог і намітився прогрес в переговорах. «Той факт, що ми оголосили про час приїзду місії (березень 2013 року), є з нашого боку знаком обережного оптимізму», — додав Альєр.

Чи спрацює «стриманий» оптимізм на користь України? Про це «День» запитав президента «Спілки вчених-консультантів України» Олександра КЕНДЮХОВА:

— Аби зрозуміти подальшу поведінку інвесторів, потрібно подивитися на ситуацію з двох сторін: загальний стан інвестування та відносини держави з МВФ. Протягом 21 року на різних форумах інвесторам розповідають, що все добре, в Україні найкращі умови для ведення бізнесу, але гроші чомусь не йдуть до нас, за винатком реінвестованого капіталу з офшорних зон. Але ж це не системні інвестиції. Хоча Україна справді може створити реальні і найбільш привабливі умови, щоб сюди хлинув закордонний капітал. Та стримує одне «але»: український крупний бізнес забезпечує свої суперприбутки за рахунок дешевої робочої сили. Якщо іноземні інвестиції прийдуть сюди, то головна конкурентна перевага українських олігархів зникне, адже робоча сила почне дорожчати. Я думаю, цей ризик добре розуміють ті, хто приймає потрібні рішення. Аналізуючи взаємини з МВФ, слід сказати, що навіть без суттєвого підвищення тарифів фонд надасть кредит. Кредитування й раніше відбувалося в умовах невиконання Україною поставлених Фондом вимог. Така поступливість МВФ пояснюється двома чинниками. Перший — лише так можна повернути вже видані борги і уникнути дестабілізації ситуації в Східноєвропейському регіоні, зумовленої посиленням політичної і економічної кризи в Україні. Другий — у разі відмови МВФ допомогти Україні зголоситься Китай в обмін на державні гарантії у вигляді оренди землі й лібералізації з ним торгівлі. ЄС та США це не задовольнить, бо в такому разі Україна вийде з їхньої орбіти контролю і перейде до Китаю. На мій погляд, вірогідність виділення кредиту МВФ сьогодні більша 50%.

P. S. Організатори даної конференції чомусь вибірково пустили пресу (так би мовити, лише окремих журналістів) до висвітлення події, яка б дала багато відповідей суспільству і бізнесу на гарячі питання сьогодення. Складається враження, що в стандартах міжнародних провідних компаній, які постійно вчать Україну та інші держави, як треба бути демократичними, також є принцип вибірковості.