Суд триває...

Вчора о 9-й ранку біля Шевченківського суду, що на вулиці Смирнова-Ласточкіна, 10Б, чекають початку слухання студенти Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. Нагадаємо, що прокуратура міста Києва обвинувачує екс-ректора НМУ Віталія Москаленка у тому, що він нараховував собі щоквартальні премії з коштів, які студенти-контрактники платили за навчання. Така премія «назбирала» понад чотири мільйони гривень за чотири роки.

Разом зі студентами йдемо до зали суду. Тут уже чекає обвинувачений — Віталій Москаленко. Жодних розмов між сторонами немає. Доки відсутні прокурор та судді, студенти розповідають, які зміни відбулися в університеті за останні місяці. Володимир Моторний, студент та співголова Антикорупційного комітету університету, разом з товаришем показують фотографії відремонтованого гуртожитку, який не бачив капітального ремонту усі 57 років свого існування. Далі Володимир перераховує, які кафедри відремонтовано, у одному з корпусів перекрили дах, бо він протікав, закупили манекени для занять, змінили навчальні програми, щоб після теоретичного курсу, наприклад, хірургії, одразу були практичні заняття, а не відкладали аж до літа, звільнили трьох викладачів за хабарництво...

Нарешті з’являються прокурор та судді. От-от мало б початися найцікавіше — розгляд справи по суті, із допитом свідків, дебатами, звісно, не все за один день. Але головуючий суддя із трьох обраних для розгляду справи, Євген Мартинов, заявляє про самовідвід. Пояснює, що має дружні та родинні зв’язки із сином та невісткою обвинуваченого, тому за законом не може вести справу. Минулого понеділка, коли був перший розгляд справи, таку саму заяву зробив попередній головуючий суддя.

— Існує автоматична система розподілу справ між суддями, і вже вдруге виходить так, що суддя особисто знайомий із обвинуваченим, — коментує адвокат Анжеліка Сицько, котра представляє університет у відкритих кримінальних провадженнях. — На першому засіданні, коли головуючою була суддя Радунська, нас ніхто не запрошував, не було навіть повістки на університет. Про нинішнє слухання ми дізналися з сайта Шевченківського суду. Дивно, що двічі поспіль так трапляється. Якщо він (Москаленко. — Ред.) знає весь Шевченківський суд, то ми так можемо довго не почати слухання. Навіть, якби суд не заявив про самовідвід, справу перенесли б, адже обвинувачений з’явився без адвоката. Оскільки йдеться про тяжке обвинувачення, суд не має права таку позицію підтримати, треба або дочекатися його адвоката, або надати державного, якщо той не буде з’являтися.

Коментувати перебіг засідання Віталій Москаленко нам відмовився, мовляв, він не знає, хто його знає (має на увазі співробітників суду), що вже вдруге та сама причина перенесення справи. Трохи згодом додав, що більш охочіше коментував би, чому студенти не відвідують заняття, чому викладачі прийшли на слухання замість того, щоб бути на роботі? Також Віталій Федорович додав, що він — законослухняний громадянин, і якщо його навіть визнають винним, що треба ще довести, то чисто людські відносини його колишні колеги мали б із ним зберегти. «День» буде стежити, чим завершиться непростий і, певно, тривалий процес.