Свобода преси парламент не зацікавила
Цього разу обійшлося і без бурхливої реакції на відключення трансляції: Іван Чиж запропонував прийняти власне «глибоке обурення» за реакцію всього залу. «Спроба лівих через свої комітети узурпувати лідерство в даному питанні значною мірою відсікло від його обговорення здорові парламентські сили», — припускає депутат Осташ. Правда, Іван Чиж повідомив кореспондентові «Дня», що публічна частина слухань — далеко не основна і проходить за принципом: не самим сказати, а інших послухати. Справді, вчора в гостях у депутатів були керівники регіональних опозиційних ЗМІ, що намагалися поділитися з ВР і урядом наболілим.
Іван Чиж також нагадав Президентові про заступництво ВР 1994 року, коли Л. Кравчук узурпував інформаційне поле й не пускав туди кандидата Кучму. Однак важко уявити, що Леонід Данилович настроєний на ці сентиментальні спогади, а тим більше — на вдячність парламенту, враховуючи, що Л. Кучма досі не призначив свою «четвірку» в Нацраду й виявляє завидну неувагу до розслідування кримінальних справ загиблих журналістів і до соціального захисту живих співробітників мас-медіа. На думку більшості виступаючих, інформаційна політика, що проводиться сьогодні владою й базується на телефонному праві й цензурних ножицях, загрожує економічній і національній безпеці України.
Поки що парламент не виявив бажання (чи можливостей?) включити дійові законодавчі механізми захисту свободи слова. Адже звернення до Президента й до КМ, а також постанова ВР — це документи, не обов'язкові для виконання. Щоправда, Комітет з питань свободи слова збирається донести до міжнародних інстанцій всю правду щодо ситуації в інформаційному просторі України.
