Символ єдності

На Богоявлення Українська греко-католицька церква зібрала своїх церковнослужителів, мирян та гостей з інших конфесій на Подячну просфору, яку декілька років тому заснував Блаженнійший Любомир (ГУЗАР), тоді глава Церкви. Він, розуміючи, що у мегаполісах різдвяні традиції відтворюють локально (при храмах, недільних школах, в окремих сім’ях), бажав об’єднати свою паству (не тільки київську, бо на подію гості з’їжджаються зі всієї України) в одну християнську спільноту. До речі, за останні кілька років паства у столиці чисельно поповнилася місцевими. Тому, коли галицька «діаспора» традиційно виїжджає на Різдво, Старий Новий рік, Водохреще, Великдень чи Трійцю на Івано-Франківщину, Тернопільщину і Львівщину, церкви на Подолі, Львівській площі, Лівобережній заповнені вщент. Очевидно, навіть за сьогоднішньої суспільно-політичної ситуації УГКЦ є своєрідним притягальним, організуючим центром.

— У кожному місці святкування Різдва переживаємо маленький Вифлеєм, де народжується Ісус, — розпочав предстоятель українських греко-католиків Блаженнійший Святослав (ШЕВЧУК). — Вифлеєм означає — місто хліба. І коли хочемо ділитися нашою різдвяною радістю, ми ділимося благословенним різдвяним хлібом. Бо хліб — символ Христа. Цей Небесний Хліб у час Різдва прийшов до кожного з нас. Тож дякую за можливість саме з вами поділитися тією різдвяною просфорою.

Упродовж вечора глава УГКЦ підійшов привітався з кожним і подякував за всіляку підтримку будівництва Патріаршого собору Воскресіння Христового. (Зрозуміло, діти були найбільш нетерпеливими, тому ставали в міні-черги до нього за благословенням. А як черга наставала, німіли від радості.) Окремо за будь-яке сприяння у спорудженні цього храму дякував у своєму відеозверненні і Блаженнійший Любомир (ГУЗАР), який не зміг бути на прийнятті.

— Ми всі, можна сказати, з дня на день чекаємо, коли Патріарший собор цілковито буде готовий, — зазначив він. — І дуже вдячні всім за підтримку такого особливо проекту. Бо це — символ єдності нашої Церкви.

Собор будують десять років. Уже два роки, як в ньому проводять богослужіння.

— Залишилося в самому храмі завершити інтер’єр, — говорить єпископ-помічник Київської архієпархії Йосиф (МІЛЯН). — Щодо екстер’єру, то ми розпочали класти бруківку, споруджувати огорожу і садити дерева. Цьогоріч проголошено всесвітню прощу до Патріаршого собору. Певною мірою, її організовують для того, щоби наголосити, мовляв, він потребує уваги мирян. Адже Блаженнійший Святослав має таку ж позицію, як і Блаженнійший Любомир — цей храм не можна будувати коштом політиків чи державних структур. Тільки коштом людей.

До слова, під час Подячної просфори також збирали пожертви.

— Мене було запрошено на ту першу Подячну просфору, яку колись започаткував Блаженнійший Любомир, — ділиться враженнями релігієзнавець Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ. — Новаторська вийшла зустріч. Відтоді буваю на ній щороку. Приваблює невимушена атмосфера і неформальне спілкування з цікавими людьми, яких тут збирається багато.

— Що може бути краще під час різдвяних свят, ніж зібратися разом, — підсумовує видатний економіст Богдан ГАВРИЛИШИН, — і спільно помолитися та заколядувати «Бог Предвічний» чи «Нова радість стала». Адже зараз так небагато заходів організовують, які об’єднують людей.