«Те, що треба читати зараз»

Ще два тижні триватиме попереднє замовлення новинки «Дня» — «День вдячності». Приємно відзначити, що кількість майбутніх власників видання зростає щодня, і зараз їх уже майже 70. А власне презентація не тільки дуже змістовної, а й традиційно ошатно оформленої книжки відбудеться вже 20 вересня в межах 26 BookForum у Львові. У події, що розпочнеться о 14.30 в конференц-залі Палацу мистецтв (2-й поверх), візьмуть участь авторка ідеї видання, головна редакторка «Дня» Лариса Івшина та науковці, журналісти — автори статей, що увійшли до майже 600-сторінкового фоліанта. Але детально про це — пізніше.

Наразі ж продовжуємо «підігрівати апетит» майбутніх читачів — через думки і враження представників різних регіонів та професій, які вже оформили передзамовлення на свій «День вдячності».

Нагадаємо, замовлення на новинку «Дня» можна зробити до 15 вересня: звернувшись до нашого відділу реалізації

• за телефоном: (044) 303-96-23

• або електронною адресою: amir@day.kiev.ua, оформивши замовлення в магазині на сайті «Дня» за посиланням

• https://day.kyiv.ua/uk/library/books/denvdyachnosti-peredzamovlennya або ж прийшовши безпосередньо в редакцію

• наша адреса: проспект Перемоги, 121Д, відділ реалізації, кабінет 4.5.

 

«ПОГАНОГО «ДЕНЬ» НЕ ПОРАДИТЬ»

Віталій НЕЧИПОРЕНКО, лікар, Бориспіль:

— Я читаю «День» з осені 1996 року, фактично з перших номерів, і перерви не робив. Також маю всю попередню бібліотеку «Дня» з понад 20-ти книжок. І перечитавши їх, я впевнений, що поганого «День» не порадить. Якщо редакція це видає, значить, це те, що треба зараз читати.

Книжка, як я розумію, — про підтримку України її друзями, і наскільки ви з нею вгадали! Взяти хоча б події останніх тижнів щодо України: заяви Макрона, Трампа... Ідеться про актуальне питання підтримки — ми бачимо, наскільки вона нам необхідна зараз, і зможемо з книжки дізнатися, як було раніше.

А моя улюблениця з Бібліотеки «Дня», мабуть, усе-таки дебютна «Україна Incognita». Я придбав з добрий десяток її примірників. Спочатку купив — прочитав, а потім подарував. Знову купив — і знову подарував, і так далі... Але й останні — і «AVE. До століття гетьманату Павла Скоропадського», і «Сестра моя, Софія...», і «Сила м’якого знака, або Повернення Руської Правди» — це такі книжки, до яких, прочитавши, знову повертаєшся.

«МЕНІ ПОДОБАЄТЬСЯ ВСЯ ВАША КНИЖКОВА СЕРІЯ»

Дмитро ПОЛЯКОВ, фельдшер із медицини невідкладних станів, Херсонщина:

— Про бібліотеку «Дня» я дізнався через інтернет-мережу, шукав літературу стосовно історії Київської Русі й натрапив на ваші книжки, зокрема «Корону, або Спадщина Королівства Руського». Я замовив тоді її і «Повернення в Царгород». На жаль, не можу ніяк знайти «Силу м’якого знака». Мені сподобалася вся ваша книжкова серія, нещодавно знайшов на сайті книжок, що вже були у використанні, «Україну Incognita», і вона вже в мене є.

Відкривши для себе книжки «Дня», почав потроху почитувати вашу газету на сайті, а потім вирішив передплатити її друкований варіант. Ось так мене затягнуло. Дуже гарна газета.

Я за професією медичний працівник, але моє хобі — історія. Коли почалася ця війна, я зрозумів, що в мене є певні «білі плями» у знаннях історії нашої країни...

«ХОЧУ ТАКОЖ МАТИ КНИГУ ПРО МАТІР УСІХ ЧЕСНОТ»

Юрій КИЛИМНИК, кандидат філософських наук, Київ:

— Впливовий всеукраїнський часопис випустить гарний подарунок для читача — книжку, прочитавши яку, дізнаємося, хто з іноземців, коли і як надавали допомогу Українській державі та народу, особливо у скрутну хвилину. Досі ніхто, на мою думку, не спромігся так компактно це зробити, з таким знанням справи і розумінням повідати про західних допомогівців. Книжка змушує також замислитися над тим, чи ми самі завжди буваємо вдячливі за надане нам добродійство. І це чудово.

Читачі вже знають: у цьому разі йдеться про новинку «День вдячності», автором ідеї якої є шановна пані Лариса Івшина. Власне, прізвище головного редактора газети «День» — настільки вагомий гарант якості, що, здається, рецензувати таке видання не зовсім коректно. Тим більше, що попередні книжки цього видання, які теж побачили світ у книжковій серії «Бібліотека газети «День», мали стільки щирих і піднесених відгуків. Тому я безпосередньо в редакції днями без вагань оформив передоплату на книжку «День вдячності». «Не гай час! — міркував я, — чим оперативніше зробиш передзамовлення, тим швидше зможеш її прочитати. Та ще свої кошти значною мірою заощадиш».

Перепрошую, але скажу вже тут все до кінця. Щось мені таки підказує: учасники і гості Львівського книжкового форуму, очевидно, стануть незабаром свідками одноосібного лідерства «Дня вдячності» в цій, умовно кажучи, тематичній номінації. Невипадково щороку перспективна знаковість появи на ринку несподіваних видань газети «День» оцінюється завжди експертами за новизною видавничої ідеї. Немає найменшого сумніву — її наступну цікавинку знову чекатиме книжковий успіх.

Пригадується, що зазначену бібліотечку гостро необхідних творів наша улюблена газета та її засновник і видавець ТОВ «Українська прес-група» започаткували майже двадцять років тому. Первістком ще 2002-го стала книга «Україна Incognitа». З того часу тут вийшли друком 22 серйозні культурологічні книжки, а також п’ять фотоальбомів — і це, акцентую на цьому, не має аналогів в Україні. Чим не приклад до наслідування? Все це, безумовно, багато важить, хіба не так? Найголовніше ж тут полягає ось у чому: завдяки своїй книжковій продукції газета «День» послідовно та цілеспрямовано привертає увагу українського суспільства до маловідомих сторінок вітчизняної історії, в міру своїх сил впливаючи на формування світогляду читача.

Хтось, можливо, запитає: «Який для себе, прочитавши ці книжки, я зробив висновок?» Відповім: «Висновок такий — незважаючи на важкі часи, Україна буде. Поневолити або знищити її нікому не вдасться. Йдеться тільки про ціну, яку за це доведеться заплатити». Прикро, але ті, хто не хоче вчитися на гірких уроках минулого, думають по-іншому, припускаються принципової помилки.

А тепер перегорніть усю світову історію і побачите: такого тривалого, безперервного іноземного поневолення, що розтягнулося на сім із половиною століть, не зазнав жоден інший народ світу. І вже одне лише те, що за таких умов український народ не загинув, зумів уцілити, зберегти себе, є найпереконливішим доказом його витривалості, сили, могутності. «Убий, не здамся!» — ці слова Лесі Українки передають високий пафос та героїку віковічної боротьби українського народу за свободу і незалежність. Хоч би що там дехто казав, все це безумовно — законний предмет гордості українців. І дивує, вражає лише одне: яким чином наш народ за цих умов не лише зберіг, а й значно розвинув свою віру, мову, культуру, освіту, сімейний, життєвий устрій, звичаї тощо. А тепер знову перегорніть історію людства і побачите, що подібне не вдалося здійснити жодному іншому народові, що впродовж століть перебував у іноземній неволі. Сподіваюся, шановний читач усвідомлює: це — поважна тема для окремої розмови.

Я згідний з максимально спостережливими дослідниками, які зазначають: «Бібліотека газети «День» — найбільш інноваційний проект знаного українського видання, що наближає газету до європейських координат». Для газет у Європі природно виходити з додатком енциклопедій, музичних чи кінематографічних серій, філософських, політологічних, мистецьких видань. Але там мова йде про інші фінансові ресурси й інші тиражі. Тож тим більше, зроблене газетою «День» з випуску книжок історичної спрямованості — це надважливий результат роботи редакції.

Книжки «Дня» не лише збагачують уявлення читача про предмет нашого зацікавлення. Вони — і це, на наш погляд, найсуттєвіше — вчать мислити. Вони вчать розглядати предмет із різних, часто несподіваних сторін. Вони впливають на читачів, виховують їх. Одне слово, це — той ґрунт фактів, з якого найбільш плідно виростають власні думки і відчуття читача, формуються світоглядні цінності, моральна свідомість.

Але повернімося до новинки — «День вдячності». Похвально, що редакція її присвятила саме проблемі вдячності, яка є однією з категорій моральної свідомості. Знаєте, Лариса Олексіївна бездоганно влучила в точку. В цьому зв’язку доречно згадати давньоримського політика і філософа Цицерона, якому належить фраза, що стала крилатою: «Жодним умінням я не хотів би володіти такою мірою, як умінням бути вдячним. Бо це не тільки найбільша чеснота, а й матір усіх інших чеснот». Ви уявляєте, шановні добродії, читачі «Дня», якою Книжкою невдовзі ми будемо насолоджуватися! Адже мовиться в ній про людей, події, відчуття, котрі надають життю таку високу цінність.

Насамкінець — буду лаконічним. Пам’ятаймо, що світ занадто великий. Своїми очима ви побачите мізерно невелику частку. Тому шукайте факти в книжках. Читайте їх щодня, не пожалкуєте.