«Ті, хто не мають ідентичності, позбавлені історичної перспективи»

26 грудня у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася презентація книжок із серії «Бібліотека газети «День». Iз цим навчальним закладом у газети склалися приязні стосунки. Три роки тому там вперше побувала головний редактор Лариса Iвшина. Відтоді в університеті спостерігається палкий інтерес до нашого видання. Наприклад, Назар Вівчарик, батько якого Олександр Вівчарик є нашим постійним автором (до речі, його матеріал про українських графів Бобринських при дворі Катерини II виходить завтра), мало не щодня ходить на центральну пошту, щоб застати україномовний «День». А студенти філологічного факультету, зокрема кафедр журналістики і видавничої справи та редагування, раз або двічі на рік проходять практику у редакції. Деякі з них, як от Iрина Кононенко чи Оксана Позиненко, приїжджали вже по кілька разів. Цього року у нашій так званій Школі журналістської майстерності їх займалося близько сорока!

На презентацію зібралися студенти філологічного та історико-юридично-філософського факультетів, викладачі, а також «делегати» від Черкаського інституту пожежної безпеки і редактори та журналісти місцевих газет. Зустрiч вiдкрив ректор Володимир Полiщук.

Представляючи історичний проект, головний редактор «Дня» Лариса Iвшина сказала: «Перша книжка — «Україна Incognita» — це спроба показати не архівну історію, а таку, що потрібна нам, сучасним людям. Ці люди, потрапляючи в компанію з іншими європейцями, відчувають, якого вони походження, і знають своїх героїв. До речі, ця книга розпочинається статтею «Кожен українець повинен хоч раз побувати в Чигирині». Ось чому Черкащина займає особливе місце в моєму серці. Наступна — «Дві Русі» — про українсько-російські стосунки, які, як бачимо, не позбавлені гостроти й донині. Якщо на Сході або в Центрі країни на проблеми з росіянами реагують болюче, то на Заході, зокрема, на Волині, так сприймають історичні відносини з поляками. Власне, про це «Війни і мир». Четверта — «День і вічність Джеймса Мейса» — збірка матеріалів американського вченого і спогадів про нього. Джеймс Мейс разом iз Робертом Конквестом, автором відомої праці «Жнива скорботи», наприкінці 80-х доповідали Конгресу США про те, що голод в Україні був акцією геноциду. У нас навколо цього питання точиться політична боротьба. Звичайно, цьогорічне вшанування пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій пройшло на іншому рівні, ніж попередні. Але «День» про Голодомор і проблеми нашого постгеноцидного суспільства, як діагнозував Джеймс, писав давно, — з 1997 по 2004 роки Мейс працював консультантом англомовної версії нашої газети. «Апокрифи Клари Гудзик» завершують наш «п’ятикнижник». Я завжди кажу, якщо «День і вічність...» — розмова про наші рани, то «Апокрифи» — про наші ліки. Клара Пилипівна — високоосвічена людина, знавець кількох західноєвропейських і слов’янських мов. Її читають такі видатні вчені, як Сергій Кримський, Iван Дзюба, Мирослав Попович, які про неї говорять як про справжнє явище. Зараз всеосяжна «попса» добряче псує нам смак. Продертися через усю цю мішуру до справжніх цінностей і до якісної журналістики можна саме за допомогою таких книжок, як «Апокрифи». «Ми повинні знати свою історію, — продовжила Лариса Iвшина. — Бо ті, хто не мають ідентичності, позбавлені історичної перспективи і можуть бути тільки ринком робочої сили й нічим більше. Життя — конкурентне. Ми маємо про це пам’ятати, якщо хочемо вписатися в інший глобальний порядок».

Iз запитань, зокрема, про персоналії в українській історії, створення Iнституту історичної пам’яті, залежність українців від росіян, у тому числі, й енергетичну, було очевидно, що багато студентів читали книжки «Дня», особливо три перших. Як з’ясувалося, дехто придбав їх для власної бібліотеки. Наприклад, Сергій Шамара, аспірант кафедри історії України, на них посилається у своїй кандидатській роботі. «Ця зустріч була як інформативною, так і прагматичною, — вважає проректор Черкаського університету Віталій Масненко. — Я читаю цикл лекцій «Формування української нації» студентам другого і третього курсів, а також «Українська історична наука в контексті світової» — для магістрів. Можу сказати, що й ті, й інші користуються книжками із серії «Бібліотека газети «День» у підготовці до семінарів, для написання рефератів, курсових та магістерських робіт. Видаючи книжковий проект, газета робить вагому справу — адаптує академічну історію для більш широкого кола читачів».

Про презентацію книжок «Дня» в Черкаському університеті, а також про відвідини унікального Музею рушника читайте у найближчих номерах газети.