Труднощі вибору

У конфетті рейтингів партій і блоків, якими протягом останніх місяців густо обсипали українців як реальні, так і віртуальні соціологічні центри, мало хто звертав увагу на один важливий показник — відсоток тих виборців, які не визначилися з вибором. А тим часом, їхня кількість за два тижні до виборів становить 17%. Як повідомила вчора на презентації результатів дослідження, проведеного 2 — 7 березня, голова правління Українського інституту соціальних досліджень Ольга Балакірєва, частка тих, хто не визначився, стрімко зросла саме за останній місяць. (Усього опитали 1965 респондентів.) I це за небаченого досі багатстві партійного вибору! Хто ж вони, ці люди, які ще не визначилися? Під час минулих виборчих кампаній, соціологи стверджували, що це переважно аполітичні громадяни. Цього разу все вийшло навпаки. Як заявила днями науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Iрина Бекешкіна, на сьогодні ті, хто не визначився, — люди з вищою освітою, здебільшого студенти. Виходить парадоксальна ситуація — що більше в людини інформації та можливостей для аналізу, то важче їй зробити вибір. Причому, як з’ясувалося, «невизначені» зустрічаються навіть в експертному середовищі.

Костянтин МАТВIЄНКО, корпорація «Гардарика»:

— Особисто я ще не визначився, за кого буду голосувати. I природа моєї невизначеності нічим не відрізняється від природи пересічного «невизначеного» виборця. Її можна визначити такою формулою: «А всі вони там одним миром мазані!». Всі між собою домовляються. Домовляються про те, яким чином продовжити процес «дерибану» країни. I те, що в мене, наприклад, є можливість ретельно вивчити списки не лише до парламенту, а й до Київради, зовсім не допомагає мені визначитися, за кого ж я буду голосувати.

Що у нас зараз відбувається? Є інтуїтивне розуміння, що політикум вступив у «змову» з бізнесом з єдиною метою — зберегти та законсервувати себе. I якщо ми проаналізуємо списки і «Нашої України», і БЮТ, і навіть Пора ПРП і інших політичних партій (я свідомо виводжу за дужки Партію регіонів), то побачимо, що там — все ті ж люди, які причетні до тих чи інших грошових потоків і можливостей у тіньовому режимі розкрадати українську економіку. I ця «змова» зрозуміла для пересічного виборця. Саме тому такий великий відсоток невизначеності і розчарування.

Олесь ДОНIЙ, директор Центру дослідження політичних цiнностей:

— Я нещодавно намагався пояснити колезі з Німеччини специфіку нашої політики. Я її питаю: «За скільки продається у вас місце у списку соціал-демократів в парламент?». «Як це продається?», — питає вона. А згодом, після моїх пояснень, ще більш вражено: «I у Вас всі про це знають?». Я кажу: «Знають».

В офісі, де знаходиться центр, який я очолюю, винаймає приміщення ще й одне інтернет-видання. Ми часто спілкуємося з його журналістами. Це соціально активні люди, але більшість з них збираються голосувати проти всіх.

На цих виборах відбуватиметься велика зміна еліт, фактично «буржуазна революція». В Україні еліти формувалися за бюрократичним принципом, тепер у нас буде влада іншого змісту: фактично буржуазія викупила партії. Зараз партійна бюрократія отримала можливість швидкого збагачення і не усвідомлює, що це може призвести до відриву політики від суспільства за латиноамериканським сценарієм. I буде розкол суспільства не за культурною ознакою, який є зараз, а на «верх» і «низи», незалежно від мови спілкування.