Три нічиї, одна поразка. Футбольна «казка» завершується?

Першим  за справу взявся наш представник у Лізі Чемпіонів – донецький «Шахтар». Його суперник, дортмундська «Боруссія», налаштований був украй рішуче. Ще б пак: незадовго до зустрічі з українським чемпіоном німецький клуб зазнав нищівної поразки у першості своєї країни від «Гамбурга» з рахунком 1:4! Після такого фіаско шанси на чемпіонство, і без того примарні, стали зовсім утопічними. Тож фанати клубу з Рейн-Вестфалії вимагали як компенсації переконливої перемоги над донеччанами.

«Шахтар» налаштував своїх прихильників на мажорний лад недавньою перемогою на вже традиційному для себе турнірі у Іспанії – «Кубку сонця», на якому дуже впевнено упорався зі своїми суперниками. А серед них були й команди, які сперечаються за «золото» чемпіонату Росії – пітерський «Зеніт» та московський ЦСКА. Засмучував хіба що перехід до нового російського клубу-мільйонера «Анжі» одного з лідерів донецького клубу – бразільця Вілльяна. Однак прихід із «Металіста» його співвітчизника Тайсона мав дещо збалансувати ситуацію.

Матч у Донецьку розпочався дещо несподівано. «Боруссія» одразу запанувала на полі. Як і прогнозувалося, гра проходила у досить високому темпі. Перший небезпечний момент створили німці, влучивши у поперечину воріт Андрія П’ятова.  У ці хвилини у діях української команди відчувалася якась розгубленість. Помилялися захисники Ракицький та Чигринський. Останній узагалі нервово провів гру, інколи змушуючи уболівальників хапатися за серце.  І все ж, першими забили таки донеччани: Даріо Срна блискуче виконав штрафний, майстерно перекинувши м’яч через імпровізовану стінку.

Утім, це анітрохи не знітило «Боруссію», яка продовжувала з німецькою педантичністю робити свою справу. Як тут не згадати крилаті слова відомого англійського суперфорварда Гарі Лінекера: «Футбол – це така гра, в яку грають 22 чоловіки, а виграють німці!». І справді, гості дуже швидко зрівняли рахунок і продовжували контролювати гру. Проте невдовзі «гірняки» знову повели в рахунку. Причому гол Дугласа Кости був не менш видовищним, ніж гол Срни. Здавалося, «Шахтар» таки зуміє довести матч до переможного завершення. Але ні: за п’ять хвилин до фінального свистка німці вдруге - і тепер уже востаннє - зрівняли рахунок, встановивши остаточний результат матчу. 2:2. Таким чином, «Шахтар» знову підтвердив хронічний діагноз українських команд у європейських клубних турнірах: голи пропускаються на останніх хвилинах та секундах матчу і бажаний результат миттєво «випаровується».

Чекаємо, отож, на матч-відповідь у Дортмунді. З огляду на те, яке враження справила німецька команда в Донецьку, привід для хвилювання у Мірчо Луческу все ж таки залишається. Доведеться сподіватися хіба що на вольовитий «гірняцький» характер.

Протистояння київського «Динамо» з французьким «Бордо» також очікувалося з осторогою. Дуже вже непереконливими були результати киян у контрольних поєдинках під час зборів. Проте й у французів вистачало  проблем. Нещодавно клуб залишили декілька гравців, які визначали гру команди, і тому тренерам «Бордо» довелося оперативно пристосовуватися до гри з тими виконавцями, які зосталися в їх розпорядженні.

Київський поєдинок, на відміну від донецького, проходив за цілковитої переваги господарів. Важко навіть пригадати, коли востаннє «динамівці» виглядали так  упевнено. Відчувалася добра налаштованість команди на перемогу, і тут варто ще раз згадати про репутацію Олега Блохіна як тренера, який уміє належним чином мотивувати команду. Проте, забезпечивши контроль над грою, кияни не змогли реалізувати створені командою моменти. Майже кожна друга атака українського клубу закінчувалась ударом по воротах суперника. Були такі відрізки матчу, коли футболісти «Бордо» не могли навіть перейти центр поля. Чудово виглядав нігерієць Аруна, якого колишній наставник «Динамо» Юрій Сьомін фактично закріпив за лавкою запасних. Окрім забитого голу, він запам’ятався ще й потужним ударом у поперечину.

Ситуація на полі вселяла надію на те, що кияни таки доведуть гру до перемоги. Тим більше здивував забитий французами гол у відповідь. Дуже вже легко обіграв двох наших захисників форвард «Бордо» Людовік Обраняк. Його «постріл» був із категорії тих, що не залишають воротарям жодних шансів.

Зрівнявши рахунок, французи знову наче розчинилися на полі.  Динамівці продовжували шукати щастя біля чужих воріт і був момент, коли здавалося, що вони майже ухопили удачу за хвіст. Суддя призначив пенальті, і пробивати його пішов найдосвідченіший у складі киян – Олег Гусєв.        Коли спостерігаєш за грою Олега, завжди з’являється відчуття надійності. Він справжній боєць. Ось і зараз була впевненість, що Гусєв  не підведе. Але фортуна цього разу зрадила йому: м’яч влучив у поперечину.

У киян ще були шанси виграти, проте результат на табло Олімпійського стадіону у Києві залишився незмінним – 1:1.

Після київської нічиєї шанси «Динамо» у протистоянні з «Бордо» залишаються все ще досить високими. Треба обіграти французів на їхньому полі, або ж досягти великого нічийного рахунку. Як це зробити, продемонстрував у останньому турі чемпіонату Франції «Ліон», декласувавши  «жирондинців» із Бордо з рахунком 0:4!

Чи не  наймеш проблемними видавалися шанси на успіх іще одного представника України у Лізі Європи – дніпропетровського «Дніпра». Восени команда виглядала просто блискуче, легко переграючи своїх суперників. Під час паузи у чемпіонаті команда зосередилася на підготовці до турнірів, провела збори. Товариських матчів теж не бракувало, і виглядали дніпропетровці в них  потужно. Та й суперник був, як здавалося, досить зручним.

Однак усе склалося з точністю до навпаки. «Базель» виявився міцним горішком для «Дніпра». Гра у Швейцарії, що проходила в пелені снігопаду, залишила під великим знаком запитання подальшу долю українського клубу у нинішньому розіграші другого за значенням європейського турніру. Не можна сказати, що у «Дніпра» в Базелі зовсім не було аргументів. Моменти дніпропетровці створювали, але ж їх ще треба реалізовувати! Хоч би так, як  швейцарські футболісти, які скористалися своїми можливостями і помилками нашого клубу чи не на всі сто. Як наслідок  - поразка «Дніпра»: 0:2.

Тепер на «Дніпро-Арені» українська команда під проводом іспанця Хуанде Рамоса має реабілітуватися. Хоча, якщо чесно, шанси на вихід до наступного етапу Ліги Європи у «Дніпра» все ж таки мінімальні.

Останній представник України, харківський «Металіст», також  проводив свій матч на чужій території.  Завітавши на північ Англії до не надто гостинного для наших команд стадіону «Сент-Джеймс Парк», українці виконали завдання-мінімум: вони зуміли не програти, закінчивши матч нульовою нічиєю. Остаточне вирішення питання про перемогу у протистоянні з «Ньюкаслом» перенесено, отож, до наступного поєдинку в Харкові.

Неважко спрогнозувати, що після повторних матчів у європейських клубних турнірах ми не дорахуємося деяких з наших команд. Найкращі  шанси - у «Металіста», найгірші, на жаль, у  «Дніпра».

Ще зовсім недавно українські вболівальники раділи, що до весняного етапу змагань за єврокубки пробилося як ніколи багато наших футбольних клубів. Це видавалося якоюсь казкою. Вірити в диво, звісно, можна й далі, проте краще все ж дивитися правді у вічі: особливих сподівань на те, що «весняна казка» триватиме,  не так уже й багато.