Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Три ювілеї – в одному

У Києві триває Міжнародна конференція, присвячена 70-річчю академіка Олега Кришталя та двом його відкриттям
24 вересня, 19:10
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

В Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України триває Міжнародний симпозіум Ion channels trimming the brain (із 24 по 26 вересня). Його присвячено 70-річному ювілею знаного в Україні та світі вченого — Олега Кришталя. Послужний список науковця не вміститься у кілька рядків: має звання доктора біологічних наук, професора, лауреата державних премій з науки та техніки, заслуженого діяча науки і техніки, входить до редакційних колегій світових наукових видань, у різні роки працював на запрошення в університетах Японії, США та Іспанії, є творцем першої в Україні ключової лабораторії. Сьогодні очолює Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАНУ. Вчений-біофізик був гостем «Дня», розповідав, що в нашій науці є ким і чим пишатись, і прогнозував, коли в Україні з’являться свої Нобелівські лауреати. До речі, його відкриття 1985 року — виявлення двох нових рецепторів у нервових клітинах — могло б заслуговувати на Нобелівську премію. Запізнився з ноу-хау буквально на кілька місяців — премію за аналогічне відкриття отримав інший вчений.

Сьогодні ж за ім’ям вченого стоїть великий авторитет та міжнародне визнання. Про це свідчить і ювілейний симпозіум, на який з’їхалися вчені з різних країн, а фінансувати захід взялась Європейська академія наук, членом якої Олег Кришталь є з 1990 року. 70-річчя вченого — це лише одна з ключових тем, що лягла в основу конференції. Крім цього, відзначатимуть ювілеї двох відкриттів Олега Кришталя, котрі свого часу здійснили переворот у біофізиці.

— Це 40-річя першого діалізу нервової клітини, коли вперше в ній замінили справжнє клітинне середовище на штучне, що дозволило вивчати кліткову сигналізацію, тобто досліджувати, як функціонує наш мозок на рівні однієї клітини. Крім того — 35-річчя відкриття певних іонних каналів, які чутливі до зміни кислотності середовища. Це теж важливо, тому що закислення середовища відбувається при різних захворюваннях, пухлинах, переломах, інсультах, інфарктах, ці канали якраз активізуються, коли є така патологія в організмі. Саме вони на клітковому рівні поступово вбивають інші клітини, при інсульті, наприклад. Якби знайшли способи їхнього блокування, над чим зараз мізкують у світі, їх застосування дозволило б загальмувати розвиток патології, — розповідає заступник директора з наукових питань Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, професор, доктор біологічних наук Нана Войтенко. — Проведення такого симпозіуму говорить про те, що в Європі розуміють важливість відкриттів вченого. Більше того, на симпозіум приїздить президент Європейської академії наук, Президент Польської академії наук, Президент королівського фізіологічного товариства Англії, він же президент Всесвітнього фізіологічного товариства, та вчені з різних країн Європи. Ми покажемо себе достойно, бо наш інститут відомий в усьому світі. А такого вченого, як Олег Олександрович, у якого індекс Гірша зашкалює (показник впливовості науковця, заснований на кількості його статей та їх цитування), справді можна назвати величним науковцем на світовому рівні.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати