«Це той самий Кличко»

Підпис Радіона Кличка як начальника паспортного відділення міліції Любомля директор Любомльського краєзнавчого музею Юрій Фініковський не один раз бачив на старих церковних метричних книгах у місцевому архіві. У самому музеї є навіть паспорт, виданий місцевому мешканцю-єврею з таким же підписом, його відшукали у ході вивчення історії єврейства краю до Другої світової війни.

«Це той самий Кличко, Радіон Петрович, який є дідусем всесвітньовідомих братів Кличків, легендарних українських боксерів, — каже Юрій. — З травня 1940-до травня 1941 року сержант Радіон Кличко — начальник паспортного відділення міліції міста Любомль й водночас керівник місцевого ЗАГСу. Його дружина Тамара працювала вихователькою в дитячому садочку міста, займалась вихованням сина Володимира. У травні 1941 року начальника паспортного відділення Любомльської міліції Радіона Кличка було направлено на курси в Дніпропетровськ. Дружина із сином натомість поїхали на канікули до батьків у Смілу. З початком німецько-радянської війни в червні 1941 року Кличко спробував повернутися у Любомль, але доїхав залізницею лише до містечка Сарни. Там він натрапив на Любомльський РВ НКВС, який відступав вглиб України. Пізніше йому вдалось знайти і викупити з полону дружину, а сина було розстріляно німцями...».

Про те, що Радіон Кличко служив на Волині, є матеріали і у ветеранської організації управління внутрішніх справ. Ветерани з Любомля, готуючись до 70-річчя створення відділення міліції, написали лист Віталію Кличку з проханням поділитись, якщо є, меморіальними речами, копіями документів для експозиції в музеї-куточку. Відповідь за підписом керівника апарату Київради гласила, що в сімейному архіві Кличків не збереглося документації про дідуся. Могли надіслати лише копію фотографії, зробленої орієнтовно на початку сорокових років. Все ж у Любомлі ще чекають на приїзд братів Кличків, якщо їм цікаво побувати там, де служив дідусь, каже Юрій Фініковський.