«Це – виставка для сильних людей»

«Було дуже страшно, коли починалися події на Донбасі. Думалось, яким же буде Харків. Чи підуть на нього? Так, більшість жителів Харківщини — за Україну, і ми завжди з Україною. Але, на жаль, все залежить не лише від нашого вибору. Є зовнішній агресор, і це дуже важко. Тож треба дивитися на ці знімки, де наші воїни, герої...», — ділилась враженнями одна з перших відвідувачок нашої виставки у Харкові Марія Чумак.

Фоторепортаж

Коли ми підбиваємо підсумки тієї чи іншої події, у даному випадку — відкриття фотовиставки, то, звісно, зважаємо на кількість людей, які прийшли. Але головне все-таки — кількість емоцій. Люди просто дивилися фото чи співпереживали героям, сміялися й плакали? Чи голосували вони за кращу роботу? Адже якщо відвідувач не лінується заповнити бюлетень нашого «референдуму», значить, світлина його дуже зачепила. У Харкові з цим усе гаразд.

«СПОДІВАЮСЯ, ЦЕ ДАСТЬ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ УКРАЇНУ»

Отже, турне країною ХІХ Міжнародної фотовиставки «Дня» почалось із Харкова. «Щорічна фотовиставка газети «День» — це завжди подія, — переконаний Юрій Чевордов, радник голови Адміністрації Президента. — Це подія — і в Києві, і в регіонах. Цього року я був на відкритті виставки в Києві, а ось потрапив на відкриття в Харкові. Те, що цього року організатори вирішили почати свій тур з Харкова, — правильно й логічно. Харків завжди був інтелектуальним центром, здатним гідно оцінити подібний захід. Тим більше, що керівництво обласної адміністрації в цілому і Юлія Світлична (голова ХОДА. — Ред.) зокрема — з натхненням сприйняли цю ідею та всіляко допомагали в організації виставки».

НАША ДРУЖБА З ХАРКОВОМ ТРИВАЄ ПОНАД ДЕСЯТЬ РОКІВ І ЗАВДЯКИ ЦІЙ ВИСТАВЦІ СТАЛА МІЦНІШОЮ. НА ФОТО — ЗАСТУПНИК ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА «ДНЯ» З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ АННА МАЗУРЕНКО ПРОВОДИТЬ ЕКСКУРСІЮ ВИСТАВКОЮ ДЛЯ ГОЛОВИ ХОДА ЮЛІЇ СВІТЛИЧНОЇ

Нагадаємо, виставка відбувається за підтримки Харківської обласної державної адміністрації. Голова ХОДА Юлія Світлична розповіла про свої враження від експозиції: «Ці світлини несуть непідробні емоції. Це — не сценарій, а справжня картина життя. Сподіваюся, ця виставка дасть можливість краще зрозуміти Україну й українців, а також підбити підсумки 2017 року та зробити власні висновки про нього».

«ТУТ НАША РІДНА ХАРКІВЩИНА»

Отже, майже весь грудень у Харківському національному академічному театрі опери та балету імені Миколи Лисенка триватиме фотовиставка «Дня». До речі, будівля ХНАТОБ не схожа на «типовий театр» у бароковому чи класицистичному стилі. Це солідна монументальна споруда з граніту, яку будували наприкінці 1980-х і повністю ввели в експлуатацію у 1991-му. Харків’яни дуже по-різному сприймають цю будівлю. Та наша виставка добре вписалась у її чітку геометрію і не загубилась у великому просторі холу.

Загалом харків’ян найбільше зворушують світлини, пов’язані з областю. От Марія Чумак проголосувала за фото Андрія Кравченка, зроблене 24 березня 2017 року в Балаклії Харківської області. За день перед тим у місті були вибухи на складі боєприпасів. На світлині — хлопчик із рудим цуциком. «Мені як фотографу ця робота сподобалася за кольорами, настроєм. Рудий колір шерсті цуцика перегукується з балками зруйнованого будинку. А навколо все темне, десь видніються згорілі залишки деревини, — коментує Марія. — Це наша рідна Харківщина, я добре пам’ятаю, який тоді був страшний день. У кого друзі чи родичі у тому районі — поїхали туди, мої знайомі вивозили звідти людей, рятували їх. Мене зачепила ця історія». 

«СЕЛФІ-ГОЛОСУВАННЯ». ВІДВІДУВАЧІ ВИСТАВКИ СМІЛИВО ФОТОГРАФУВАЛИСЯ НА ТЛІ РОБІТ, ЩО ВРАЗИЛИ НАЙБІЛЬШЕ

«ПОБАЧИВ УСЕ ЖИТТЯ КРАЇНИ»

Традиційно наші партнери дарували різним закладам книжки з Бібліотеки «Дня». Цього разу інтелектуальні комплекти (книги «Корона, або Спадщина Королівства Руського», «Україна Incognita. ТОП-25», «Сестра моя, Софія» і річну підписку на п’ятничний номер «Дня») отримали Роганський аграрний ліцей Харківського району, Коробочинський навчально-виховний комплекс, Коробочинська бібліотека, Чкаловський навчально-виховний комплекс, Харківський військовий шпиталь та 92-га окрема механізована бригада Збройних сил України. Ці подарунки придбала Харківська обласна організація Аграрної партії. Прикметно, що, за словами її керівника Михайла Золотарьова, Дні «Дня» — фактично, перша культурна подія, яку підтримав осередок партії.

«Ми, аграрії, годуємо людей продуктами харчування. Те, що бачимо на виставці, — це духовна пожива. Щоб люди отримували все, що треба душі та тілу, ми з задоволенням відгукнулися на ініціативу з даруванням книг, — продовжує Михайло Золотарьов. — Книжки справді дуже хороші. Думаю, прочитати їх приємно та корисно дітям і дорослим. А виставка зачепила душу. Побачив тут усе життя країни. АТО й смерть закарбовані у цих фото. Не можна залишатися байдужим. Порадувала серія дитячих фотографій — все-таки, це наше майбутнє. Такі світлини вселяють оптимізм і віру, що все у нас буде добре».

«ВІЙНА СХОЖА ВСЮДИ»

92-га ОМБр — особлива історія для Харкова. Жителі міста пишаються військовими цієї бригади, що базується поблизу Чугуєва. Отримати книжки з нашої Бібліотеки прийшов підполковник Олександр Луценко, заступник командира 92-ї ОМБр. Під час екскурсії виставкою не лише ми розповідали про світлини, а і він сам.

На роботі Олександра Клименка «Уламки цивілізації» Олександр Луценко пізнав військового з 92-ї бригади. На знімку зображена колишня бібліотека госпіталю для ветеранів війни та праці у Мар’їнці Донецької області, також свого часу — позиція 92-ї ОМБр. Бібліотека колишня — бо будівля потрощена війною, підлога завалена книжками.

«Приємно, що наші хлопці теж є на цих світлинах, — говорить Олександр Луценко. — Взагалі на цій виставці можна побачити всі аспекти миру та війни. До речі, Авдіївка на одному з фото дуже схожа на місця поблизу Мар’їнки. Війна схожа всюди — всюди розруха, люди там дуже втомилися від неї. Люди забувають, що йде війна. Зараз війна — це хвилина-дві у новинах. Звичайна подія: стільки-то обстріляли, стільки загинули, стільки отримали поранення. Статистика і все. Люди воюють, тримають свою землю, захищають її. Інші вже не відчувають війну».

«ЩОБ ЛЮДИ МАЛИ ВСЕ, ЩО ТРЕБА ДЛЯ ДУШІ ТА ТІЛА, МИ З ЗАДОВОЛЕННЯМ ВІДГУКНУЛИСЯ НА ІНІЦІАТИВУ З ДАРУВАННЯМ КНИГ «ДНЯ», — КАЖЕ ГОЛОВА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ АГРАРНОЇ ПАРТІЇ МИХАЙЛО ЗОЛОТАРЬОВ. НА ЗНІМКУ ВІН ВРУЧАЄ КОМПЛЕКТ КНИЖОК ІЗ НАШОЇ БІБЛІОТЕКИ ЗАСТУПНИКОВІ КОМАНДИРА 92-Ї БРИГАДИ ПІДПОЛКОВНИКУ ОЛЕКСАНДРОВІ ЛУЦЕНКУ

Олександр Луценко зрадів книжкам від «Дня». «Гуманітарна освіта дуже важлива для військового. Людина має знати рідну мову, читати, розширювати свій кругозір. Повинна знати історію України — а не те, що нам нав’язували 70 років і потім ще трохи, — підкреслює Олександр. — Книжки «Дня» будуть у нашій бібліотеці —  приємно, коли є надходження до неї. Наші фонди не сильно поповнюються, але це відбувається, зокрема, за рахунок волонтерів. Хлопці люблять читати сучасну літературу — детективи, фантастику — щоб відпочити від війни та щоденних клопотів. Деякі офіцери читають військову історію — про тактику, оперативне мистецтво, беруть щось з досвіду Другої світової війни».

«РОБОТИ ВИСОКОПРОФЕСІЙНІ, ТА ГОЛОВНЕ — БЕРУТЬ ЗА СЕРЦЕ»

Чимало відвідувачів не стримують сліз. Євген Олексієнко, художник, працівник Харківського художнього музею, заплакав перед фотографією Олександра Рупети «Кульбаба», на якій — військові навчання у навчальному центрі «Патріот», що в Київській області. «Це фото настільки бере за душу... — каже Євген. — Взагалі тут дуже гарні фотографії. Високопрофесійні, та головне — беруть за серце. Мене цікавить і формальна сторона фотографії як такої, як витвору мистецтва. Але ці роботи тут не для того. Вони тут, щоб люди побачили, що в нас відбувається в Україні. Тут такі сильні фотографії!».

Говорить крізь сльози й Ольга Зміївська, голова ICC Ukraine-BeLux Rotary International. «Важко, — зізнається Ольга. — Я сама фотограф, бачу, що у виставці взяли участь багато фотомайстрів. І мені цікаво, як люди по-різному бачать Україну. У мене теж є багато подібних знімків, але я намагалася не фотографувати війну, хоча вважаю, що робити такі речі дуже потрібно. А ще я придбала ваш фотоальманах «Жива історія». Подарую його своїм бельгійським колегам, щоб вони побачили Україну. Шкода, що це книга з фото до 2011 року. От якби була ще книга з фото цьогорічної виставки — вони б краще нас розуміли».

На виставку завітав фотограф Олександр Коцарев, який двічі ставав призером нашого конкурсу. «Дуже приємно знову побачити вашу виставку в Харкові. Зараз моїх робот тут немає. Тому що наскрізна тема виставки — АТО, переселенці... А мені не вдається це зняти. Я відчуваю, що це треба, але «не попадаю», — розповідає Олександр. — Мені дуже сподобалися на цій виставці три роботи іспанської фотохудожниці Квентіни Валеро, світлина Руслана Канюки «Головоломка. Коли перший і третій, а другий — п’ятий». Дуже серйозні фотографії».

«ДУШЕВНІСТЬ І БІЛЬ»

Ще один прояв інтересу до виставки — численні селфі та фотографування поруч з роботами, що сподобалися найбільше. У Харкові не лінувалися це робити. І хоча найбільше уваги привертали військові фото, люди не оминали і життєрадісні знімки з дітьми. Так, Інні Волощук, начальниці відділу по роботі з глядачами Харківської філармонії, дуже сподобалася світлина Людмили Гошко «Милота», де малеча на сіні з зайцем. «Складно сказати єдине враження. Але одне можу стверджувати — це виставка для сильних людей, — розмірковує Інна. — Навіть я на деякі фото просто не могла дивитися, було дуже боляче. Боляче, бо не віриться, що таке відбувається з нами, в наш час. Це не ті фотографії, на які просто дивишся і милуєшся. Тому що на них справжнє життя. Це не картини. Така фотовиставка потрібна. Особливо в Харкові — щоб ми не забували, завдяки кому в нас так спокійно, чисто й красиво».

Олег Яцина, керівник управління культури і туризму ХОДА, хоче, щоб якомога більше містян побачили виставку. «Ми знаходимося в прикордонні, і це вкрай важливо для патріотичного виховання населення, — пояснює Олег. — Душевність, біль... Враження залежать від фотографії. Але дуже сподобалась світлина, на якій хлопчик в лицарських обладунках (робота Руслана Канюки «Крізь час і простір». — Ред.). Хоча тематика широка, і визначити найкращу фотографію дуже непросто. Такі виставки корисні для людей, які хочуть прийти і подивитися, що відбувається в Україні, зокрема на сході, чи то просто подивитися на красу своєї батьківщини. Це корисно для професійних фотомитців, які можуть порівняти себе з найкращими».

Багато хто з глядачів відзначав, що на світлинах нашої виставки — герої. Справді, в об’єктив часто потрапляють ті, хто робить надзвичайні вчинки. Але насамперед це — люди, які докладають надзусилля, щоб перемогти. І не так важливо, про що саме йдеться — про власну хворобу, бій на Донбасі чи боротьбу за кращі умови життя дітей. Ці люди не пасивно чекають, а мають сміливість змінювати теперішнє і майбутнє. І надихають нас своїм прикладом.

* * *

Перші холоди сковують бажання щось робити. Не дайте «заморозити» свої почуття та думки — йдіть за порцією «антидепресанту для суспільства» на ХІХ Міжнародну фотовиставку «Дня». Вона триває у Харківському національному академічному театрі опери та балету імені Лисенка до 23 грудня. Години роботи експозиції — з 12.00 до 17.00.