«Ці озера треба просто зберегти»

Нагальне питання - чи збереже столиця унікальний каскад озер у Голосіївському районі. Київська міська рада ще у січні цього року підтримала детальний план території, де знаходяться Совські озера. Цей план передбачає будівництво на місті шести водойм. Громада категорично проти. Адже це унікальна для Києва екосистема, де збереглися рідкісні види тварин і рослин. І як-не-як, куточок природи посеред мегаполісу.

Утім, містом шириться реклама житлового комплексу «Совські ставки». Вкладати гроші у промоцію об’єктів, які навряд чи збудуються, інвестор не буде. Вочевидь, є певні гарантії на реалізацію проекту від міської влади.

«День» вже розповідав, як під приводом псевдогромадських слухань представники невідомого забудовника збирали підписи місцевих мешканців нібито «за» зведення п’яти дев’ятиповерхівок на місці водойм. Потім слухання справді відбулися у Голосіївській районній державній адміністрації. Та активісти вважають обговорення фейковим, оскільки проходило воно за участю тітушок, псевдоактивістів і за мовчазного погодження забудови чиновниками.

П’ЯТЬ ВИМОГ ГРОМАДИ

Громада не здається. Нещодавно місцеві жителі підготували проект створення екопарку на території Совських озер. Його подали на розгляд екологічному департаменту Київської міської державної адміністрації. Крім цього місцеві волонтери закликають киян голосувати за петицію, зареєстровану на сайті Київради. У ній ідеться про накладання мораторію на забудову каскаду нижніх озер і створення тут паркової зони.

Як заявив на прес-конференції голова громадської ради Голосіївської РДА Олександр Юрченко, зараз від імені громади готується звернення до міського голови Віталія Кличка та депутатів міської ради. Вимоги - терміново зняти з розгляду детальний план території із Совськими озерами, затвердити межі прибережних смуг річки Совки та ставків, передати цю земельну ділянку на баланс комунального об’єднання «Київзеленбуд», провести обстеження зелених насаджень та гідротехнічних споруд і створити тут парк.

«Якщо наші вимоги не виконають, ми будемо відвідувати кожне засідання Київради доти, доки міський голова не почне відстоювати права киян, а не інтереси будівельних компаній. Громада долучається до захисту озер все більше і більше», - запевнив Олександр Юрченко.

«15 РОКІВ ОЗЕРА НІХТО НЕ РЯТУВАВ»

Цікаво, що в самому тексті ДПТ про майбутню забудову практично нічого не сказано. Йдеться про «необхідність комплексного розвитку території, організацію дворівневої транспортної розв’язки, відновлення екосистеми «верхнього» та «нижнього» каскадів Совських озер вздовж річки Совка, визначення обсягів розміщення житла з нормативним будівництвом установ освіти, охорони здоров’я, підприємств обслуговування, які відображають нормативний соціально-гарантований рівень обслуговування населення». Так само у проекті ДПТ взагалі немає ні слова про проблему стічних вод. Багато років тут існує проблема, пов’язана з тим, що мешканці прилеглих приватних будинків виводять свої каналізаційні стоки в озера.

«За радянських часів навколо цих ставків ніколи не було каналізації, люди врізалися в існуючу дощову каналізацію, - нагадує розвиток подій місцева активістка Ксенія Тимофєєва. – Наші забудовники кажуть, що хочуть врятувати Совські озера від екологічної катастрофи, але протягом 15 років нічого для цього не робили, натомість спокійно дозволяли скидати будівельне сміття, ніхто не казав нічого проти. Тільки волонтери, які живуть поруч, проти того, щоб невідомі забудовники звели тут хмарочоси. Тим більше, у цих проектах немає планів каналізації. Необов’язково на цих ставках будувати гойдалки чи каруселі. Треба просто їх зберегти. Усі розумні люди бережуть міські озера. От у Грузії я бачила, як на колишньому смітнику створили прекрасний парк. Сюди приходять школярі на уроки, активісти вчать їх, як зберігати рослини. Нас навіть ніхто не запитав, чи хочемо ми тут будинки. Але озера – це власність киян».

НАУКОВЦІ – ЗА СТАТУС ПАРКУ

Документ, за яким мала б розвиватися приозерна територія, видається ширмою. Офіційно чиновники озвучують одне, а насправді проштовхують і погоджують план забудови. Сам проект детального плану території активісти вважають протизаконним. Як зауважив на конференції, присвяченій збереженню озер, голова громадської організації «Екозагін» Михайло Погребиський, у цьому проекті порушується ціла низка статей Водного кодексу.

«За водним кодексом усі водні об’єкти підлягають охороні, будь-яка діяльність, що завдає шкоди водним об’єктам, може бути припинена за рішенням суду. Порушення водного законодавства передбачає кримінальну та адміністративну відповідальність, - наголосив активіст. – У Генеральному плані Києва до 2020 року ця територія взагалі віднесена до озеленених».

За словами еколога міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Катерини Полянської, якщо дозволити забудову озерної території, екосистема Совських водойм буде знищена. «Зараз тут планується збудувати 20 багатоповерхових будинків. За ДПТ тут фактично буде не природний парк, а бетонний, - продовжує Катерина. – Екологи та науковці не один десяток років доводять, що ця територія повинна мати заповідний статус. Приміром, виживання деяких видів комах залежить від збереження озер. 20 будинків з підземними паркінгами означає, що ця територія буде просто стерта з лиця землі. Ще від 2004 року затверджений перелік видів тварин, який підлягає особливій охороні на території Києва, усі комунальні підприємства повинні стежити за цим. Те, що ці тварини досі живуть на території озер, доводить, що ця ділянка - не полігон. Збереження цієї території пов’язане безпосередньо з нашим здоров’ям».

Попри занедбаний стан, озера живі. Тут гніздяться лиски, крячки, крижні, місцеві зустрічали тут навіть ондатру та бобра. А на берегах ростуть верби, явори, дуби, серед яких трапляються двохсотлітні. Якби комусь заманулося штучно створити аналог Совських озер, знадобилося б мінімум 50 років. Київ поки що має такий дарунок задарма.