«Ця історія 1941 року – зі свідчень людей»

Його встановлено було у полі за Каменем-Каширським, як їхати на село Гута-Камінська, вже багато років тому. Час не пошкодував і хреста, і нещодавно на цьому місці встановили новий, який і освятили. Хрест є нагадуванням про те, що на тому місці в перші дні війни в 1941 році енкаведисти розстріляли 16 призовників із сіл району. Директор районного музею Наталія Пась, котра трохи досліджувала цю трагедію, розказує, що були то хлопці із сіл і хуторів краю, які запізнились на призовний пункт.

«Їм були вручені повістки з’явитись на певну годину, але дехто добирався довше, дехто закінчував почату роботу, як-от Аврам Мазур, який жив за містом і в той день згрібав із батьком сіно, то мусив те сіно звезти до хліва, — розказує Наталія Пась. — Їх вивезли за місто, розстріляли, облили бензином і підпалили. Через деякий час приїхали знову і змусили двох чоловіків прикопати тіла, а тоді розстріляли й тих. На Спаса того ж року німецька влада провела хресний хід до цього місця, щоб підкреслити злочинність комуністичного режиму і встановила хрест. Після війни про цю подію довго ніхто не згадував. У роки незалежності про це розповів свідок — Кривдик Павло Гнатович, тоді 11-річнийхлопчик, який з другом пас корів недалеко від того місця. Тобто ця історія — лише із свідчень людей. Будь-яких архівних документів я не маю, треба працювати з архівами (якщо, звісно, такі відкриті для вивчення). Відомо лише два прізвища з тих, хто загинув: Аврам Мазур із Каменя-Каширського, його похоронили на другий день на міському кладовищі, і Марко Шуляр із хутора Хмелівка поблизу села Кримно. Все. Тобто не відомо, чи забрали тіла ще когось, чи ні. Треба було б провести дослідження (археологам, антропологам та ін.)».

Люди пам’ятають цю історію. Один з сільських голів розказував Наталії Пась про те, що вперше і то крадькома йому про той розстріл розказав його батько. Тобто були свідки і є свідчення. Наталія Пась зауважує, що розстріл призовників у Камені-Каширському відбувався в унісон з розстрілами у тюрмах Ковеля, Луцька. Володимира-Волинського, тому можливо, що ці акції мали однакові мотиви. Найперше — залякати людей і знищити побільше ідеологічних ворогів.