У Дніпропетровську екранізують «легенди»,

До роботи над новим фільмом, уже про сучасні українські реалії, В. Веретенников зумів залучити відомих майстрів з Білорусії, Росії та України. Досить сказати, що головні ролі у кінокартині «Дикий табун» виконують актор iз Мінська Володимир Гостюхін, львів’янин Петро Бенюк, а також молодий актор московського МХАТу ім. Чехова Єгор Бероєв, який прославився у російських телесеріалах. Для зйомок фільму В. Веретенников надав творчій групі базу відпочинку рідного молочного комбінату, а губернатор Дніпропетровщини Микола Швець, також людина небайдужа до муз, тимчасово позичив «кіношникам» службовий вертоліт.

Сюжет «Дикого табуна», судячи з усього, повинен сподобатися українському й, особливо, дніпропетровському кіноглядачевi, оскільки основним місцем дії у фільмі є, нехай і вигадана, Придніпровська область, а йдеться про мафіозну небезпеку, навислу над Україною. Пізнавані й багато прототипів героїв кінострічки — колишнього губернатора Придніпровщини, а потім — прем’єр-міністра Гната Филимоновича Летюка на прізвисько «Бульдозер». Працюючої під його «дахом» спритної бізнесвумен, голови агропромислової корпорації Аліни Дорош. Молодого віце-прем’єра, у минулому — комсомольця і банкіра Дмитра Красножона...

Як і годиться за законами жанру, iснують в гостросюжетному фільмі погоні, замовлені вбивства, сцени корупції у вищих ешелонах влади і зв’язків чиновників з кримінальним світом. Особливо цікавою повинна бути сцена в сауні, коли голову уряду Гната Летюка кримінальні авторитети коронують «почесним» званням «злодія в законі» і призначають держателем державного і злодійського «общака».

Варто відзначити, що і сам В. Веретенников, який описав мораль сильних світу цього, у великій політиці і у бізнесі не новачок — депутатом Верховної Ради його обирають не вперше; а на початку 90-х він очолював у парламенті депутатську фракцію «Злагода». Ця назва пізніше стала торговою маркою комбінату «Придніпровський», де крім молочної продукції виробляють ще й міцні напої — популярну у народі горілочку, всілякі лікери, бальзами і настоянки. Одну з них В. Веретенников назвав «Журналіст». Письменник, який є до того ж давнім членом Національної спілки журналістів, стверджує, що чарка-друга цього напою добре стимулює творчу уяву, і після цього статті, романи та кіносценарії пишуться просто на одному подиху. Особливо за наявності таких вiдомих прототипів.