У Дніпропетровську комунальна революція
Зрозуміло, міська влада не сиділа, склавши руки. На сесіях міськради неодноразово приймалися петиції до Києва, туди ж посилали ходоків із проханням скасувати «подвійне» оподаткування тепла на додану вартість, а з місцевими бізнесменами навіть велися переговори про продаж комунальних боргів. Проте до весни нинішнього року в кулуарах мерії визрів новий план — розчленування теплового господарства міста на низку самостійних організацій. Зміст цього проекту неодноразово обговорювали депутати міськради минулого скликання. Та більшість із них напередодні виборів так і не ризикнула підтримати зміни, очевидно, побоюючись негативної реакції виборців. Ситуація «дозріла» у переддень нового опалювального сезону, тим більше, що мер Дніпропетровська Іван Куліченко цього разу поставив питання ребром.
Суть запропонованої реорганізації системи теплопостачання полягала в наступному: створити на базі колишньої «Дніпротепломережі» два нових самостійних підприємства — «Дніпропетровські міські теплові мережі» і «Дніпротеплосервіс». Перше з них стає постачальником тепла споживачам, друге повинне обслуговувати місцеві тепломережі. «Життя після смерті» продовжить і підприємство «Дніпротепломережа», що залишилося майже без основних фондів, але з величезною кредиторською заборгованістю. Щоправда, йому деякі прозорливі депутати пророкуватимуть недовге існування, підозрюючи, що в недалекому майбутньому убоге майно підприємства можуть описати і конфіскувати за неоплачені борги.
Так чи інакше, але маленьку «військову хитрість» на сесії, схоже, не приховували. Сам міський голова пояснював, що реорганізація необхідна місту для того, щоб, по-перше, «провести тепловий сезон», по- друге, «захиститися від необгрунтованих зазіхань». Під останніми, судячи з усього, мається на увазі прагнення кредиторів забрати майно тепломережі, однак борг у 400 млн. гривень багато депутатів називають переважно «надуманим», оскільки 250 млн. із цієї суми, за їхніми словами, утворилися від курсової різниці долара при перерахунку накопичених з 1996 року боргів.
Під час обговорення «кредитно-газової» теми в сесійній залі прозвучало невдоволення тією обставиною, що місто вимушене купувати енергоносії на безальтернативній основі і за встановленими Києвом цінами. Гарячі голови почали закликати міське керівництво... брати газ із «власних» свердловин, розташованих на території області, однак мер поспішив стримати дніпропетровських патріотів і заявив, що «таку революцію» він очолити не може.
Цікаво, що на «розчленування» теплового господарства міста погодилися навіть депутати-комуністи. Щоправда, як завжди, підозрюючи місцеве керівництво в корисливих задумах, вони поставили жорстку умову забезпечити «прозорість» задуманої реорганізації: скласти бізнес-план поділу майна, мінімізувати апаратну надбудову, погасити борги із зарплати і регресних виплат працівникам «Дніпротепломережі», не допустити необгрунтованих звільнень. Крім того, міськрадівська «опозиція» побоюється, що тепер знову створені підприємства потраплять до рук інвесторів, а ті, в свою чергу, «візьмуть за горло» зубожілого рядового споживача і почнуть «дерти з нього три шкури».
Імовірність подібного сценарію в майбутньому, мабуть, виключити важко. Поки ж міська влада ухвалила рішення брати плату за тепло не цілорічно, а тільки протягом опалювального сезону. Таким чином щомісячний тариф для городян, нехай і на півроку, зростає майже вдвічі. Щоправда, влада обіцяє знизити його... на п’ять відсотків. Проте і серед депутатів висловлюють сумніви, що дніпропетровці більш охоче стануть платити за найбільш дороговартісну комунальну послугу. «Видавити» з них ці гроші, напевно, як і раніше, буде непросто. А отже і колишня історія з «Дніпротепломережею» має шанс ще раз пройти замкненим колом...
