У холоді й без води
У той час, як регіони очікують нових керівників, а власне кажучи — переживають період безвладдя, комунальні служби невтомно «воюють» за свою фінансову стабільність, забезпечити яку може лише своєчасна сплата населенням за надані комунальні послуги. Без різних попереджень водопостачальні організації почали відключати воду. Так, днями залишилася без гарячої води Одеса, повідомляє кореспондент «Дня» Олена АСТРАХОВИЧ.
За словами заступника міського голови Андрія Шишовського, це було викликане різким зменшенням ліміту газу у зв'язку з боргами теплопостачальних організацій міста. За інформацією заступника міського голови, борг комунальних підприємств «Одесатеплоенерго» і «Одестеплокомуненерго» перед ВАТ «Одесагаз» становить 13 мільйонів гривень. Своєю чергою, городяни заборгували тепловикам майже 40 мільйонів гривень. Зокрема, в січні рівень оплати населенням послуг теплопостачальних організацій становив 50%. Але оскільки технологічно неможливо відключити гарячу воду лише в помешканнях боржників, постраждали й ті, хто сплачує за послуги. Батареї в будинках одеситів важко назвати гарячими. Крім того, з відключенням гарячої води різко зросте споживання населенням електроенергії та газу, що може викликати нові проблеми в міському комунальному господарстві.
А мешканці Сум, починаючи з січня, за воду та водовідведення платитимуть на 17 відсотків більше, повідомляє Сергій ХАНІН. Якщо до цього спожитий сумчанами 1 кубічний метр води обходився їм в 1 грн. 08 коп., то тепер він піднявся в ціні до 1 грн. 26 коп. За інформацією головного інженера ДКП «Міськводоканал» Надії Покутньої, підвищення тарифу, котрий востаннє змінювався в 2001 році, пов'язане зі значним збільшенням за цей час витрат підприємства. Це стосується й зростання мінімальної заробітної плати, і збільшення норми амортизаційних відрахувань для всіх груп основних засобів виробництва водоканалу. Та найбільше ДКП сьогодні дошкуляють ціни на електроенергію, яка є основною складовою в тарифах на воду. Iз 2001 року струм для підприємства подорожчав на 37 відсотків, і не відреагувати на це водопостачальники не могли.
Сумчанам слід звикати до нових розцінок, сподіваючись при цьому, що місцева влада знайде ж таки можливість, як це обумовлено в Законі України «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності з 1 січня нинішнього року, відшкодовувати зроблену водоканалом надбавку до тарифу з міської казни. Така надія є, бо в даний момент депутати міськради працюють над тим, аби віднайти в бюджеті два мільйони гривень, які будуть надані міськводоканалу для компенсації його витрат, пов'язаних iз оплатою електроенергії.
Цікаву ситуацію нині переживають жителі Рівного, запевняє Сергій СТЕПАНІШИН. Днями зранку замість очікуваної води отримали іржавий коктейль, а згодом і взагалі без усякого попередження залишились без води. Й уже за традицією керівництво міського комунального підприємства «Рівневода» пояснило повернення до практики відключення води фінансовими проблемами, що, схоже, циркулюють у системі водопостачання міста по замкненому колу. Змінюються тільки цифри. Наприклад, нині водпостачальники пояснюють відключення 12- мільйонним боргом мешканців обласного центру за надану їм воду, чотирма мільйонами, які заборгувало КТП «Комуненергія» та ще декількома мільйонами, що «висять» на міському бюджеті. Через це «Рівневода» не розрахувалася з постачальниками електроенергії, які у свою чергу обмежили енергоподання, змусивши відключити від живлення водогінні насоси... При цьому керівники комунального підприємства в один голос запевняють, що проблема вже на шляху розв'язання — частину заборгованих коштів уже перераховано енергетикам. І хоча керівник житлово-комунального господарства Рівного Юрій Собчук запевнив, що усім споживачам буде здійснено відповідний перерахунок за недоотриману воду, самі водопостачальники не виключають, що практика відключення води може дати зворотній ефект — не стимулювати боржників поквапитися із розрахунками за спожиту воду, а спонукати тих, хто до цього платив справно, збільшити число боржників.
Харківські урядовці наполегливо попереджають споживачів про негативну сторону накопичення боргів, адже немає ніяких підстав і механізмів, затверджених урядом Януковича, за допомогою яких би здійснювалися взаємозаліки. Як пояснює Держкомітет із питань житлово-комунального господарства, за рахунок радянських вкладів, які пропали, погашатимуться лише борги за комунальні послуги, що нагромадилися до 1 вересня 2004 року. Але це не стосується поточних розрахунків. У такому випадкові повернення боргів відбуватиметься через суд. Так, наприклад, харківське підприємство «Коммуночиствод» тепер бореться зі злісними неплатниками за допомогою судових виконавців, яких боржники в більшості своїй боятьсяй швидко сплачують за всіма рахунками, повідомляє Марина ГОЛІНА. При тому, що послуги водовідведення коштують 3 гривні на місяць з людини, багато хто з харків'ян ухитряється нагромадити заборгованість у сумі 300-400 гривень. Близько 16 тисяч справ було передано до суду, який ухвалив примусово стягнути оплату. За півроку, таким чином, вдалося повернути близько трьох мільйонів гривень. Але все ж звернення до суду, стверджують комунальники, — захід вимушений і, за великим рахунком, економічно невигідний передусім самому підприємству.
Як би там не було, але представники комунальних служб розуміють людські проблеми, а тому вирішили спростити цей процес. Три підприємства, які надають комунальні послуги — «Харківські теплові мережі», «Харківкомунпромвод», реорганізований у КП «Вода», та «Комуночиствод» тепер перебувають у комунальній власності міста. Вже розпочато роботу зі створення єдиного розрахунково-інформаційного центру, де здійснюватимуться всі платежі за одним рахунком за тепло, гарячу воду, каналізацію та водогін. Планується, що ця система запрацює вже до початку весни. Володимир Углов передбачає, що, можливо, харків'яни разом iз цими послугами платитимуть і за помешкання — все за однією квитанцією. Міська влада і комунальники впевнені, що таким чином полегшиться життя та робота як їм самим, так і споживачам, які плутаються у величезній кількості платіжок.
Випуск газети №:
№18, (2005)Рубрика
День України