У Києві вшанували пам'ять Володимира Рибака

Сьогодні в Києві, на алеї Героїв Небесної Сотні, вшанували пам'ять Володимира Рибака, депутата горлівської міськради, який під час мітингу за єдину Україну два роки тому намагався зняти прапор так званої ДНР, після чого був захоплений і згодом знайдений по-звірячому вбитим.

На реквіємі зібралися кілька десятків людей, серед них – жителі Горлівки, товариші по службі і друзі загиблого. Виступили його рідні, соратниця Тетяна Ходаковська, горлівські правозахисники, координатор громадської ініціативи Євромайдан-SOS Олександра Матвійчук, журналіст Олександр Білінський. Удова Володимира Олена Рибак звернулася до присутніх: «Ми зібралися тут, бо тут його фотографія – це єдине, що у мене тут є від нього. Він похований на тимчасово окупованій території в Горлівці. У найбільш кровопролитні дні Майдану він був в цих місцях і залишився живий. Він говорив своїм товаришам: «Я буду тепер жити довго». Але доля розпорядилася інакше і через два місяці його вбили в Донбасі».

«Мене часто журналісти запитують: «А чи не була смерть Рибака марною?» – говорить Олена Рибак. – Я віруюча людина і весь час думала: навіщо Бог таку чисту і чесну, сміливу людину віддав на поталу в страсну п'ятницю? Потім я зрозуміла – це для того, щоб Донбас не здали, як Крим без єдиного пострілу, щоб Одеса, Харків, Дніпропетровськ не повторили долю Луганська і Донецька, щоб ми тут могли зібратися, а не кричав знавіснілий натовп: «Путін, прийди!». І зараз прийшло більше патріотів, ніж два роки тому. Це говорить про те, що самосвідомість у нас зростає, а значить, не все втрачено».

Згадуючи про загиблого, всі відзначали його загострене почуття справедливості, сміливість і безкомпромісність. «Він був щасливий чоловік, бо не боявся говорити те, що вважав за потрібне. Не кожен на це здатний. Я взагалі два роки мовчала. Просто страшно – за себе, за дітей. А він говорив: «Якщо не ми, то хто?» У нього вистачало сил боротися і готувати опір», – розповіла вдова Рибака. Юрій Рибак, син загиблого, вважає, що якби батько не був убитий, він обов'язково б пішов на фронт захищати єдність країни. «Не дуже приємно чути про те, що Володимир Рибак загинув за прапор. Це літературне узагальнення, – каже Юрій. – Він хотів жити, як всі хочуть жити. Виховувати дочку. Поливати дерева, які у нього дуже швидко росли. Добудовувати своїми руками будинок. У нього був великий оптимізм і тяга до життя».

Журналіст, горловчанин Олександр Білінський зазначив, що таких, як Рибак, на той момент в Горлівці було не більше 10-15 людей: «Він боровся сам і роками. Я дивувався, скільки у нього є сили і потенціалу для опору». «Він багатьох із нас врятував. Після його викрадення багато хто почав виїжджати – не тільки з Горлівки, а зі Слов'янська і Краматорська, Донецька, тому що це був сигнал, що людей, готових до опору, будуть знищувати, – акцентував Олександр. – Тих людей, які, можливо, його вбили, він знав. На той момент ніхто не здогадувався, що стільки людей виявляться зрадниками».

Олена Рибак закликала земляків і всіх громадян України не бути пасивними. «Кращим вшануванням пам'яті Володимира було б від нас зробити якісь дії. У мене дуже важливих два питання. Перше – чому за два роки ніхто так і не відповів за смерть Рибака, за смерть понад 9 тисяч військових? Хто брав участь у потуранні? Чому після збройного захоплення будівлі УВС Горлівки 14 квітня 2014 року не було жодної реакції з боку влади? Чому на захоплення Безлера, озброєного бандита в окупованій Горлівці, були відправлені 4 «альфівці» на старому «Ланосі»?... Я вимагаю від сьогоднішнього уряду, керівництва країни притягнути до відповідальності всіх, хто причетний до розвитку конфлікту на Донбасі. Дії цих людей повели за собою ці масові смерті, в тому числі і мого чоловіка. Також хочу звернутися і до своїх земляків, горлівчан. Давайте створимо ініціативну групу і доведемо справу до логічного кінця. Щоб такий кричущий факт не залишився безкарним. Я прошу всіх, хто може і хоче, допомогти мені закінчити цю справу». Олена розповіла про бездіяльність компетентних органів, зокрема щодо колишнього міського голови Горлівки Євгена Клепа, якого вона вважає одним зі співорганізаторів антиукраїнських мітингів і співучасником вбивства її чоловіка.