У пошуках чужого спонсора
Минулого тижня вітчизняний футбольний уболівальник знову був поставлений перед вибором: продовжувати спостерігати по телебаченню за італійським чемпіонатом чи переключитися таки на вітчизняний футбол. Цього разу наш чемпіонат, безумовно, виграв би, якби ж тільки його показали по ТБ так само яскраво і якісно, як італійський. Вітчизняні телевізійники, може, і хотіли щось зробити, та що вони можуть, коли центральний — на думку УТ- 1 — матч туру між донецьким «Металургом» та луцькою «Волинню», що відбувся у Макіївці, показати не вдалося через «технічні причини». Замість цього у запису була показана гра між львівськими «Карпатами» та київським «Арсеналом». На жаль, у 21 столітті наше ТБ ще досі не може показати повтори цікавих епізодів гри і познайомити коментатора з футболістами. А подивитись у Львові було на що. Так само, як і у Одесі, де чемпіон країни та лідер поточного чемпіонату грав із командою, що посідала останнє місце. Саме ця гра одночасно і дала надію, і не на жарт стривожила.
Почнемо з сумного. Наш чемпіон і лідер не зміг повернути на свою користь гру, яка для «Шахтаря» відверто не складалась. Гравці одеського «Чорноморця» не імітували спротив, а дійсно боролись за кожен м’яч, викладаючись до кінця у всіх епізодах гри. В результаті аутсайдер заслужено переміг. Нічого страшного, з ким не буває. Закордонні суперклуби теж вряди- годи програють аутсайдерам своїх чемпіонатів. Подібна поразка стає уроком для лідера і змушує ще краще працювати. Як же зреагував на поразку наш футбольний чемпіон? Почалося все із футболістів «Шахтаря», які, програючи, почали нервувати і грати грубо проти суперників, і одночасно «душити арбітра», влаштовуючи обговорення чи не кожного його свистка. В той же час за всю гру «шахтарі» спромоглися лише два рази влучити в отвір воріт суперника. Матч був програний за всіма показниками. Одесити забили два «сухих» м’ячі, та ще й не реалізували одинадцятиметровий. А після гри тренер чемпіонів Валерій Яремченко сказав буквально таке: «Знаючи фінансовий стан «Чорноморця», я не думаю, що йому не під силу було таке суддівство. У одеситів, певно, знайшлись сильні спонсори...»
Тренер донецького «Шахтаря» звинуватив невідомих «спонсорів» в тому, що вони дали хабара арбітру, який «засудив» гостей? Тлумачити слова пана Яремченка по-іншому? Втім, спробуємо замислитись над категоріями, якими оперує тренер чемпіонів України з футболу. Почнемо з простого. Навіщо тренеру провідної вітчизняної команди знати фінансовий стан команди, яка знаходиться на останньому місці? Йому б вивчати тактику суперника, визначати стратегію гри, підбирати засоби для нейтралізації чужих атак, шукати способи здолати оборону супротивника. Тим більше, що у попередньому турі «Чорноморець» грав у Києві проти «Динамо». Подивитися б відеозапис, зробити висновки. Матч в Одесі показав, що тренерський штаб «Шахтаря» навряд чи серйозно цим займався. Тренери чемпіонів невідомо для чого вивчали «фінансовий стан» майбутнього суперика. І програли. Бо у футболі гроші вирішують далеко не все.
Тут згадався минулий рік, провал «Шахтаря» в єврокубках, де наші чемпіони поступилися далеко не «Реалу» чи «Ювентусу», а скромним європейським середнячкам. До речі, перед грою Кубка УЄФА з віденською «Аустрією», яку «шахтарі» програли з рахунком 1:5, наша преса цитувала австрійські видання. Вони писали про бюджет «Шахтаря», який значно перевищує бюджет бельгійського «Брюгге», якому донеччани щойно перед тим програли відбір до Ліги чемпіонів. «Міряння бюджетами» до успіху не привело. Успіхи з’явилися потім, коли наприкінці першого кола вітчизняного чемпіонату «Шахтар» виграв вісім матчів поспіль і вийшов на перше місце. Здавалося, що труднощі позаду і краща команда України виходить на гідний себе рівень. Та настав січень. «Шахтар» вибув із московського Кубка чемпіонів Співдружності, поступившись на порядок слабшим командам. Особливо вразила поразка від молодіжної збірної Азербайджану. На це тоді не звернули уваги. Потім були поразки у тренувальних іграх на зимових зборах. І тут нічого страшного. У стартових іграх другого кола чемпіонату «Шахтар» знову почав перемагати. Однак було в цих перемогах щось таке, що не дозволяло говорити про високий клас нашого чемпіона. Занадто вже недбало грали «Металіст» та «Дніпро» у захисті, ніби заздалегідь змирились із поразкою. І вже перша гра, в якій «Шахтарю» був даний справжній бій, призвела до поразки і звинувачень на адресу міфічних «спонсорів».
Цікава вимальовується тенденція. Особливо цікавою вона є з огляду на особистість тренера «Чорноморця», який обіграв «Шахтар». Ще восени Семен Альтман тренував донецький «Металург», сенсаційно перемігши київське «Динамо». В той же час у «Шахтаря» бойова команда Альтмана не могла відібрати бодай очко впродовж кількох сезонів. На пряме запитання про причини таких невдач тренер «Металурга» відповів, що нелегко грати з чемпіоном, такий він нездоланний. Аж ось за кілька місяців той самий тренер здолав потужний «Шахтар» з набагато слабшою командою, яка, якщо вірити Валерію Яремченку, має досить обмежений бюджет.
Дивні події відбуваються в нашому футболі. Команди або заздалегідь здаються на милість вищого за класом суперника, або б’ються з останніх сил, не шкодуючи ні себе, ні суперників, ні арбітрів. Нормальною ознакою бойового матчу українського чемпіонату є картина, коли суддя тікає від розлючених футболістів. Із таких картин у 18-му турі можна було б зняти непоганий відеокліп. Так у центральній грі туру за версією УТ-1 футболісти львівських «Карпат» ледь не затоптали суддю ФІФА Мельничука, коли той призначив одинадцятиметровий у їхні ворота. Атака на арбітра відібрала у футболістів занадто багато сил. І програли львів’яни київському «Арсеналу», який нічого особливого не показав, на останніх хвилинах. Хоча називати футболістів «Карпат» «львів’янами» можна хіба що формально. Львів нині переживає черговий футбольний десант. Цього разу з Балкан. Тренер із колишньої Югославії Іван Голац привіз за собою групу середнього рівня футболістів-земляків. Те ж саме трапилось у Запоріжжі, де балканське нашестя переживає місцевий «Металург». Окрім цього в обох командах залишилися іноземці «попереднього призову», які досі нічим особливим на наших полях не відзначились. Продовжує африканізуватися полтавська «Ворскла». В останній грі проти київської «Оболоні» честь Полтави захищали вісім іноземців з трьох континентів. А ще восени в команді ніби не платили зарплати...
Тож знову повертаємось до бюджетів футбольних клубів, глибоким знавцем яких показав себе тренер «Шахтаря» Яремченко. Цікава закономірність: чим більше в українській команді іноземців — тим гірші результати. Першою ластівкою був почилий футбольною смертю шепетівський «Темп», який у 1995 му без успіху «рятували»одразу дев’ятеро грузинів із грузином-тренером. Наш багаторічний флагман київське «Динамо» втратило чемпіонський титул одразу по тому, як почало скуповувати маловідомих іноземців. Тепер гляньмо на турнірну таблицю чемпіонату. Два останні місця займають згадані вище «Ворскла» і «Металург»(Запоріжжя), які переповнені іноземцями. До них стрімко наближаються «Карпати». А стабільну для весни гру показують саме ті команди, де взимку відмовилися від вливань «іноземної крові», а просто наполегливо тренувалися.
Якщо не зважати на фрази окремих тренерів, наш чемпіонат став по весні цікавішим. Якщо не зважати на стовідсоткову прогнозованість щонайменше двох матчів кожного туру, на футбольних полях точиться серйозна боротьба. Якщо не зважати на жахливий стан футбольних полів, боротьба ця колись переросте у майстерність. Якщо не зважати на традиції нашого телебачення, ми все ж таки побачимо в нашому чемпіонаті дужа багато цікавого. Якщо не піддаватися на «щеплення» телетрансляціями іноземних чемпіонатів, ми таки підемо навесні на стадіони. І будемо дивитись футбол. А спонсорів нехай шукають інші.
Результати 18 туру чемпіонату України:
«Металіст» — «Таврія» — 1:0, «Дніпро» — «Металург» (Запоріжжя) — 1:0, «Карпати» — «Арсенал» — 1:2, «Чорноморець» — «Шахтар» — 2:0, «Іллічівець» — «Динамо» — 0:1, «Металург» (Донецьк) — «Волинь» — 2:1, «Олександрія» — «Кривбас» — 0:0, «Оболонь» — «Ворскла» — 1:0.
Становище лідерів:
1. «Шахтар» — 44
2. «Динамо» — 40
3. «Дніпро» — 39
4. «Арсенал» — 37
5. «Металург» (Д) — 37
