Удар по «Лесi»
Безпрецедентна валютна криза і варіанти виходу з неї
Ситуація на валютному ринку України, схоже, розжарилася до межі... Адже щоб «не зірвало накривку», Президентові довелося зібрати в себе на Банковій главу НБУ Валерію Гонтареву, прем’єра Арсенія Яценюка, міністра фінансів Наталю Яресько і главу РНБО Олександра Турчинова, щоб обговорити питання національної безпеки — майбутнє гривні. За останні тижні вартість національної валюти падала з кожним днем на 5%-15%. Офіційний курс впритул наблизився до позначки «30 гривень за долар», а «чорний» ринок вже й її подолав. На ньому долар котирується навіть по 40 гривень.
Українці вже тиждень змітають з прилавків крамниць усі продукти довготривалого зберігання: соняшникову олію, гречку, цукор... і побутову хімію. Найбільш активні запустили в соцмережах флешмоб зі зверненням до влади, щоб та пояснила людям, що відбувається і до чого це призведе.
Якщо проаналізувати історію українського валютного ринку, говорить голова правління ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» Анатолій Гулей, то це далеко не перший девальваційний скандал. «Дивні коливання» вже були. Наприклад, за глави НБУ Володимира Стельмаха, коли президентом був Віктор Ющенко. «Навесні 2009 року курс починався з 5,05 гривні за долар, далі опустився до 4,65 гривні, потім піднявся до 10,2 і відкотився до 8 гривень. Такі «гойдалка» була 3—4 місяці», — нагадує курсову динаміку банкір.
Особливістю того часу, підкреслює Гулей, було те, що «не було падаючих банків»: «Був лише «Промінвестбанк», який був першопричиною лихоманки в секторі. Більше банки не падали, бо НБУ коректно їх підтримував. А якщо хто й ішов, то для населення це не тягло за собою потрясінь». Нинішня ж криза триває понад 15 місяців і 44 фінустанови вже пішли з ринку, підкреслює Гулей. «Дуже багато грошей втратили вкладники. І система адміністрування роботи банків не дозволяє нести нові депозити. Це абсолютно інша ідеологія виходу з кризи. 2009 року її було спрямовано на захист вкладників та повернення довіри системі», — розповідає він. Зараз із депозитів беруть податки, а з врахуванням 30% інфляції відсоток доходу істотно знижується. А з ним і шанс повернути гроші до банків. «Банківська система не хоче приймати гроші в населення, щоб кредитувати економіку країни», — говорить він.
«У новому витку паніки на валютному ринку величезна провина НБУ. Якщо вчорашні адміністративні обмеження щодо суворіших перевірок імпортних контрактів і заборони кредитування під купівлю валюти цілком можна зрозуміти, то сьогоднішня заборона банкам на купівлю валюти для клієнтів — явний «перебір». Не можна робити такі кроки без пояснень для ринку і без узгодження з урядом. А такого узгодження не було», — запевняє глава Комітету ВР з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка.
Анатолій Гулей пропонує шукати відповіді на складні валютні питання в цифрах міжбанківської статистики. «У січні 2014 року був профіцит торговельного балансу в 85 мільйонів доларів. Тобто рівновага валютної пропозиції на ринку була. НБУ його досягнув. Але чому Нацбанк його втратив у лютому і хто в цьому винен? Ось тут я солідарний із Яценюком, який теж не розуміє: цифри говорять одне, а ринок — інше. Про що це говорить? Про те, що маємо суб’єктивне втручання в ринок, яке не сприяє стабілізації», — підбив підсумок фінансист. Застосовувані ж регулювальником адміністративні обмеження, за його словами, актуальні, але малоефективні, оскільки запроваджуються несвоєчасно.
Є декілька причин настільки радикального падіння курсу гривні, вважає депутат VII скликання Володимир Полочанінов, який судився з НБУ за відкриття інформації щодо рефінансуванню банків. «Падіння експорту, економічна і фактична війна з Росією... Неефективне управління, а саме — рефінансування, яке було спрямоване не на підвищення ліквідності банків, а на те, що власники приватних банків просто вивели всі свої капітали з України. У цьому було замішано перших осіб держави, бо подивіться, хто головний власник ОВДП, а це мало не єдиний механізм виведення валютних коштів за кордон», — говорить він газеті «День». Окрім того, додає він, часто розрахунки за зовнішньоекономічними торговельними операціями виглядали дивно: валютна виручка експортерів довго залишалася за кордоном, а всередині країни ці ж фірми кредитувалися в нацвалюті і на неї купували долари для закриття своїх контрактів, чим теж впливали на ринок. Усі ці чинники призвели до того, говорить Полочанінов, що «дурні, непрофесійні, неосвічені та непорядні люди при владі і олігархи, які стоять поряд з ними, призвели ринок до курсу 40 гривень за долар». «Без участі верхівки влади це було б неможливо», — впевнений він.
Згоден із попереднім спікером і адвокат, старший партнер АК «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець. «Це відбувається, з одного боку, через повний непрофесіоналізм НБУ. З іншого боку, як не прикро, припускаю думку, що робиться це спеціально. Не можуть перші особи країни не знати, що робить керівництво НБУ, і не бачити наслідків, до яких призводять подібні дії...», — говорить він.
На думку опитаних експертів, так довго тривати не може. Якщо раніше девальваційні хвилі суспільство «ковтало», то зараз навряд чи буде так само. На думку Полочанінова, є два варіанти. Перший, пояснив колишній депутат, суспільство зупинитися над цією прірвою, визначитися з цінностями і досягне компромісу. «Другий — подальша ескалація конфлікту між людьми та владою. І цю владу знесе!», — підсумував він.
