Україна — очима діаспори

Протягом трьох днів (20—22 серпня) учасники ІХ Світового конгресу українців (СКУ) обговорюватимуть проблеми, стан та розвиток сучасної України. Свої думки висловлять 250 делегатів з 30 країн світу, які представляють інтереси 20 мільйонів українців, що живуть за межами України та постійно слідкують за нашим життям. Серед основних питань, які обговорюватимуть на конгресі, — взаємозв’язки України та її діаспори, мовне питання, вплив грузинсько-російського конфлікту на відносини України та Росії, а також допомога українців з-за кордону в ліквідації наслідків стихії на Західній Україні.

Найбільше уваги учасники конгресу планують приділити саме мовному питанню. За словами президента СКУ Аскольда Лозинського, нині в Україні забезпечуються права усіх національних меншин, окрім української.

— Приїжджаючи в Україну зі США, я ставлю перед собою і своєю родиною одну мету — удосконалити знання української мови. На жаль, зробити це в нинішніх умовах практично неможливо, — зазначив Аскольд Лозинський. — Замість того, щоб шанувати свою мову, культуру та традиції, в Україні активно насаджують російську культуру, від чого страждає мовне середовище. Повинна існувати стратегічна програма вирішення цієї проблеми, яка б зобов’язувала вживати українську мову усіх без винятку, починаючи від урядових кіл і завершуючи бізнес-структурами.

З думкою президента СКУ погоджуються всі делегати конгресу. До речі, за 41 рік існування спільноти (її засновано 1967 року в Нью-Йорку) їхня кількість зросла у кілька разів і нині до СКУ входить кілька десятків неурядових організацій з 30 країн світу. На цьогорічному конгресі до його лав приймуть кількох новачків — представників четвертої хвилі імміграції з Канади та Америки, а також громадські організації з Хорватії, Латвії та Узбекистану. Також у майбутньому до СКУ приєднаються українці з Мозамбіку (Африка).

— Така широка географія української діаспори дозволяє нам впливати на внутрішнє життя України. Один з яскравих прикладів, як нам вдається це робити, — відзначення в Україні 75-ліття Голодомору, — пояснив генеральний секретар СКУ Віктор Педенко. — Саме українці за кордоном першими заговорили про необхідність відзначення цієї дати, тому 21 серпня відбудеться урочиста хода учасників конгресу та української еліти до Михайлівської площі, де стоїть пам’ятний знак Голодомору. Тут же відбудеться панахида за участю українського духовенства. Одне із завдань української діаспори — не лише позитивно впливати на життя України, а й допомагати їй у прийнятті важливих рішень. Так, ми докладаємо багато зусиль, щоб Україна чимшвидше отримала ПДЧ, адже події у Грузії та агресивні настрої Росії свідчать, що незалежність України може опинитися під загрозою. Ми готові надати Франції, Німеччині та іншим державам переконливі аргументи, чому Україну треба прийняти в НАТО, перш за все — через її геостратегічне положення.

За прогнозами президії СКУ, на цьогорічному конгресі Україну критикуватимуть перш за все за мовну політику, а хвалитимуть — за запрошення на 1020-річчя хрещення Русі Вселенського патріарха Варфоломія. Проте, незважаючи ні на що, усі учасники конгресу погоджуються, що Україна таки стала демократичною державою, хоч поки що не на 100% українською.