Україна розпочинає розробку довгострокової стратегії

Президент України Леонід Кучма підписав розпорядження про розробку енергетичної стратегії країни на період до 2030 року та на подальшу перспективу. Головним розробником стратегії призначено Інститут загальної енергетики Національної академії наук України, повідомляє Інтерфакс- Україна. Стратегія, зокрема, має включати в себе програми подальшого розвитку електроенергетичної, вугільної, атомної та нафтогазової галузей. Під час розробки стратегії, можливо, будуть використані й положення «Концепції державної енергетичної політики України на період до 2020 року», з якою нещодавно познайомив присутніх на круглому столі Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова. Як повідомив президент ЦЕПД Анатолій Гриценко, ініціатором підготовки цього документа стала депутатська група, створена при профільному комітеті Верховної Ради. Коментуючи цей факт, помічник секретаря РНБО Олег Гнатцов сказав, що уряд, по суті, відійшов вiд стратегічного планування в енергетичній сфері і вся ініціатива в цьому питанні належить депутатам. На його думку, зниження рівня видобутку вугілля і скорочення виробництва електроенергії останнім часом пов’язані з очевидними прорахунками уряду. Головним прорахунком О.Гнатцов вважає те, що немає балансу між виробництвом та споживанням електро- і теплоенергії: «Баланси, підготовлені колишнім віце-прем’єром у справах ПЕК, було розроблено без урахування ринку споживання».

На думку глави профільного парламентського комітету Олександра Гудими, суть енергетичного вектора політики України має полягати в «інтеграції української енергетики в енергетичний сектор Європейського союзу за умови забезпечення стратегічного партнерства з Росією». Незалежний експерт Тамара Панфілова не відкидає співробітництва з Росією в енергетичній галузі і вважає, що Україна має навчитися працювати із транснаціональними компаніями.

На круглому столі було також озвучено письмовий запит заступника Посла Великої Британії в Україні Д.Маккларена: «Під час українсько-російських переговорів у грудні минулого року було погоджено, що за умови відновлення надійного енергопостачання з Росії Україна не експортуватиме свій газ. У той же час говориться про важливість залучення іноземних інвесторів. Звідси запитання: чи не будуть іноземні компанії, що допомагають Україні у видобутку газу, обмежені в експорті цього газу? Чи іноземні компанії фактично потрапили в пастку через грудневі домовленості?» Відповідаючи на це запитання, А.Гриценко визнав, що в грудневих домовленостях у Москві є негативний момент.

Учасники дискусії прийшли до висновку, що енергетичний тиск на Україну буде продовжуватися доти, доки вона буде знаходитися в стані кризи і не навчиться платити за енергетичними рахунками.