Українська наука існує!

Попри фінансову скруту українська наука живе та розвивається. Сумніваєтесь? Запрошуємо на Х Всеукраїнський науковий фестиваль, зокрема виставку-презентацію досягнень від 50 інститутів Національної академії наук України. Поспілкуйтесь з ученими-ентузіастами, котрі презентують аж 450 науково-технічних розробок у різних сферах: від оборонної промисловості, агарного сектору до охорони здоров’я. Переконані, що зали Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАНУ, де проходить виставка, ви полишите з відчуттям гордості за своїх співвітчизників.

Виставка триватиме до 20 травня. Нехай скромні інформаційні стенди не відштовхують: це зовнішня оболонка, за якою прихована титанічна багаторічна праця. Про неї вчені готові розповідати довго, мимохіть зводячи розмову до наболілого: урізаного фінансування, скорочень кадрів та очікувань, що у червні чиновники таки внесуть зміни до бюджету-2016, як обіцяли після квітневого мітингу науковців.

ДИНАСТІЇ ВЧЕНИХ

Цьогорічний фестиваль має прихований підтекст: довести скептикам та байдужим, як у суспільстві, так і у владних колах, що наша наука повинна рухатись тільки вперед, а не деградувати. Бути центром рушійного процесу є кому. Зоя Фальченко, котра чимало років пропрацювала в Інституті хімії високомолекулярних сполук, привела на виставку свого онука, дев’ятирічного Михайла, з надією, що хлопчик піде її шляхом. Шанси високі. Михайло посоромився розповісти про коло своїх захоплень, лиш повідав, що остання книга, яку читає, стосується будови атомів.

Далі продовжила бабуся: «Михайло цікавиться фізикою, історією, хімією, археологією. Побачить щось цікаве і читає про це. Я ж намагаюсь показати йому науку з різних сторін. Нещодавно онук читав про планети, сонячні вибухи, і сам потім мені розповідав про це. Я б хотіла, щоб він теж був науковцем. Мій брат працює в Інституті електрозварювання імені Патона, тож майже династія».

ЧУДО-ЛІКИ НА ТРАВАХ

На виставці презентовані різні проекти: світлодіодні системи освітлення приміщень, новації у сфері відновлюваної енергетики, енергоощадна екологічно чиста технологія зміцнення деталей машин, генетичні поліпшувачі кукурудзи, нові лікувальні медичні установки та лікувальні препарати на основі наноматеріалів.

Про ці чудо-ліки «Дню» розповіла Ірина Лагута, старший науковий співробітник Інституту хімії поверхні ім. О. О. Чуйка: «Фітосилікси розроблені на травах, це як дієтична добавка різних напрямів. Основа – це силікс, за великим рахунком, високоочищений пісок, до якого вживили біологічно активні сполуки. Виходить, що він доставляє їх у потрібні місця і разом з тим очищує організм від непотрібних речовин. Його можна приймати, наприклад, під час хіміотерапії, щоб знімати токсикацію організму».

Наразі серія цих ліків є у продажу, їх радять лікарі. А от інше напрацювання науковців – бактерицидний матеріал на основі срібла та міді – чекає на інвестора. «З цього матеріалу можна робити медичні пов’язки. До нас от підходили колеги з Інституту надтвердих матеріалів, у них теж є розробки кровоспинних гелів, але фармацевтичні заводи відмовились від співпраці, бо все купують за кордоном», - додає Ірина Лагута.

МОВА ЖЕСТІВ У 3D

Група молодиків жваво працює з комп’ютерами. Це співробітники Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАНУ демонструють інформаційну технологію комунікації мовою жестів.

«Ми хочемо інтенсифікувати вивчення жестової мови не тільки серед носіїв, тобто у початковій школі для нечуючих, а й серед людей, що в дорослому віці втратили слух, та серед тих, хто з ними комунікує, - розповідає молодший науковий співробітник інституту Влад Кузнєцов. – Це – тривимірне зображення, для отримання якого на спеціальній студії за допомогою датчиків знімається анімація. Тобто, ми повністю повторюємо рухи реальної людини. Тестували цю систему у школах-інтернатах, але для відображення цієї 3D-анімації не вистачає потужності інтернатних комп’ютерів».

МЕДИЧНА ЗВАРКА

Старожилом наукових досягнень можна вважати Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона. Технологію зварювання зараз використовують не лише у промисловості, а й у медицині, зокрема зварку живих тканин. Старший науковий співробітник відділу №17 інституту Андрій Дубко пригадує, як на перших порах, щоб показати медикам, як це працює, доводилось іти у святу святих лікарень – в операційну.

«У перші роки я з операційних просто не виходив, - зізнається Андрій Дубко. – Зараз це застосовується у багатьох медичних закладах, викликає інтерес та здивування в іноземних медиків. Пішло багато часу на отримання патентів та свідоцтва. Ця технологія замінює традиційні шовні технології, дозволяє зупинити кровотечу, приміром, у судинах, за допомогою високочастотного біполярного зварювання. Це скорочує час операції з чотирьох годин до 45 хвилин, значно зменшує втрати крові, пришвидшує процес реабілітації пацієнтів. Є цікава розробка на основі цієї технології, що дозволяє приварити відшаровану сітківку до очного дна».

ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ ВАРТО ГОВОРИТИ

З красивого – помітили на виставці вази з півоніями, один із сортів має назву «Героям Небесної Сотні». Це – творіння наукових спеціалістів Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка. Принесли з саду власноруч вирощену продукцію: законсервовані фрукти, серед яких персики та актинідії – це родичі ківі, але значно менших розмірів, різні сорти кизилу та новинку – ягоди гумі.

Попри скорочення штату ботсад, як і решта наукових установ, працює з надією на краще. «У будь-якій ситуації важливі позитивні емоції, і на науковій виставці їх тільки додається. Це сприяє енергетичній активності наших людей, спонукає щось робити і придумувати нове, незважаючи на кризу», - додає вчений секретар ботсаду Ніна Смілянець.

Молодь також сприймає фестиваль позитивно і з натхненням. «Важливе інформування, просто увага до науки. Навіть те, що прийшли журналісти, вже має сенс, - акцентує Влад Кузнєцов. – Коли про науку говоритимуть більше, думаю, все зміниться».