«Усього найкращого, здоров'я вам і вашій родині та...

Леоніде Даниловичу!!!

От уже 5 років я пишу вам цього листа й усе ніяк його не допишу. І річ не в мені, а лише в вас. Чим більше ви президентствуєте, тим більше до вас виникає запитань: Хто ви? Куди ведете Україну??? В Європу? Назад до Росії? Чи в нікуди? Якщо на початку вашого президентства здогадувався лише дехто, то сьогодні більшість народу вже знає, що ведете Україну на звалище Історії.

Звичайно, Україні не пощастило, що ви стали Президентом. Просто обрали вас, голосуючи проти Л.Кравчука, який почав наш шлях до банкрутства. Він виявився політичним банкрутом, і багато хто вважав, що ви зупините наше падіння.

Я пригадую наше з вами знайомство, коли ви 5 років тому приїхали в Чернігів на зустріч із виборцями і ми з вами зустрілися в дверях до кабінету директора Палацу культури «Хімік». Ви першим простягли мені руку, яку я міцно потис і сказав вам: «Леоніде Даниловичу, Леонід Кравчук зрадив український народ, став служити колишній партдержноменклатурі, яка пограбувала народ, і сьогодні цей народ свої надії на поліпшення свого життя пов'язує з вами». Ви відповіли: «Я підніму наш народ з колін, я знаю, що йому треба. І поведу рішучу боротьбу з «жирними котами» й організованою злочинністю! У нас є бажання покінчити з цим і воля».

А під час зустрічі я поставив вам єдине запитання: «Леоніде Даниловичу, чим ваша виборча програма відрізняється від програми КПУ? І ви відповіли буквально: «Я програми КПУ не читав, але, гадаю, моя від неї нічим не відрізняється». Ваша відповідь викликала в залі бурхливі оплески. Тоді ще багато хто вірив комуністам. А я зрозумів, що ви обов'язково станете президентом. Народ хотів бути обдуреним!!! І ви його не підвели. Ви ніколи не згадували про свої передвиборні обіцянки.

Втім, те, що ви захочете покерувати Україною ще 5 років, навіть мені, фантазеру від природи, не могло спасти на думку. А потім зрозумів, що це рішення прийняли не ви, а ваше оточення, яке добре використало вас для свого збагачення шляхами неправедними.

Нещодавно я зустрівся з колишнім сусідом по дачі, чудовою людиною, євреєм, що переїхав на ПМП до Німеччини. Мені він сказав: «Слухай, євреї у більшості своїй народ чесний, порядний. Звідки в Кучми така тяга до євреїв-шахраїв? В Україні живе й працює багато вчених-євреїв зі світовими іменами, чудові фахівці, а він вибирає лише злодіїв. У нас у Німеччині та в Ізраїлі їх давно посадили б у в'язницю». А я подумав: «Значить, у вас такий «талант!!!»

Підбиваючи підсумки вашого «царювання», я нічого доброго про вас сказати не можу. Звичайно, ви думали про народ, напевно, добре, але зробити щось добре для нього не могли. Ну, здається, грошова реформа — це добре для всіх!!! Але вибрана ще Л.Кравчуком монетарна політика, хибна у своїй основі й продовжена вами, прирікає Україну на великі біди й страждання. Це ще відгукнеться! За 5 років вашої влади ви не підняли з колін жодну галузь. Промисловість лежить і не дригається. АПК в агонії. Ось каже М.Крилов, один з керівників шахтарів: «За роки президентства Кучми в галузі змінилося 5-6 міністрів, яких призначали, на жаль, не за ознаками високого професіоналізму, а за ознакою особистої відданості Президентові України та його оточенню». Бачу нашу загальну шахтарську провину в тому, що ми дозволяємо досі поводитися із собою, як з бидлом...». От і виходить, Леоніде Даниловичу, що ваше президентство обійшлося Україні надто дорого. Давно читав про форум медиків, на якому міністр і ви всіх переконували, що з охороною здоров'я в нас все гаразд, мовляв, українці доживають до 65 років! Кому ви вішали цю локшину на вуха? По Чернігівському радіо особисто чув, що у Чернігівській області чоловіки в середньому доживають до 46 років! А ще раніше чув по радіо, що екс-міністр Сердюк видав наказ, щоб щороку в області скорочувати по 1000 осіб лікарів і молодшого медперсоналу. І це в області, яка найбільше постраждала від Чорнобиля, — вашої Батьківщини! Нещодавно до мене приїжджав у відпустку мій старший син, який у 35 років став доктором медичних наук в Росії, де живе й працює. Так він заявив: «У нас в Росії медицина на узбіччі, а у вас жахливо!».

Куди не кинь — всюди клин. На сьогодні з України виїхало більше ніж 6000 вчених, кандидатів і докторів наук у пошуках своєї «потрібності» та шматка хліба. У нас — у вас добре живеться лише злодіям. Історія з Лазаренком — це ганьба ваша особисто. Це ви його вибрали на місце Є.Марчука. Ви знали, що Лазаренко нечистий на руку. Але вам такий і був потрібен. Добре, якщо підлеглі злодії!

Якщо загостриться політична обстановка, когось завжди можна кинути натовпу й крикнути: «Ату його, ату». А з Лазаренком ви чогось не поділили, от і «ату його!». Судячи з усього, він заговорить ще до виборів, і я вам не заздрю. Леоніде Даниловичу, чи не здається вам, що вас підставили ваші лизоблюди? Наступного року Україна почне виплачувати борги, й десь у таких розмірах, що від бюджету залишаться ріжки та ніжки. І ви, звичайно, грошей не знайдете для пенсіонерів, лікарів, вчителів і армії. Я насмілююсь вважати, що боротьба з організованою злочинністю, передусім із вбивствами на замовлення, тому безуспішна, що у вашому оточенні перебуває на високій посаді сам замовник. Я не знаю хто це, але я не вірю жодному слову ні пана Деркача, ні пана Кравченка. Та не думаю, що їм вірите й ви. Отже, все розраховано на дурнів! Я не думаю, що ви вірите у своє переобрання. Але те, що ви та ваші «помічники» робите із засобами масової інформації, не лізе ні в які ворота не те що демократії, а здорового глузду. А чим живе народ, як він реагує на ваші дії — вас не цікавить. Я нещодавно їхав електричкою й почув, що замах на «вашу» Наташу організували ваші «помічнички». Так бездарно це зробити можуть тільки вони. Ще я чув пісню під гітару. Її співав чоловік середнього віку, на вигляд інтелігент. Я її записав.

Бажаючий вам усього найкращого, здоров'я вам і вашій родині і... щоб вас більше не обрали президентом.

Павло РЕЗНИКОВ,
Чернігів