Від «дитячого» питання — до «дорослої» демократії
Чи легко дитині в Україні бути щасливою? Думається, що зовсім непросто. Якщо у семи няньок дитя виявляється без належного догляду, то у нашій країні таких няньок виявляється безліч і кожна займається тим, що їй більше подобається. Йдеться про громадські організації, які працюють в інтересах дітей та мало знають про діяльність одна одної. «Дитячий культурно- просвітницький центр», який знаходиться у Києві, вирішив покласти край розрізненості дій дорослих по відношенню до дітей і виступив з ініціативою за триденний термін обговорити шляхи координації спільних дій урядових і неурядових організацій на Всеукраїнському форумі.
Сьогодні форум закінчує свою роботу. На ньому обговорювали проблеми забезпечення права дітей на охорону здоров’я, доступу до якісної освіти, захисту неповнолітніх від жорстокого поводження, експлуатації та насильства, участі дітей у прийнятті рішень. Серйозну розмову про шляхи вирішення цих проблем розпочала Голова Ради опікунів Всеукраїнського благодійницького фонду надії і добра Комітету Верховної Ради України Людмила Кучма. Людмила Миколаївна звернулася до присутніх не як дружина Президента, а як мати, яка турбується за долю дітей, і своєю громадською роботою намагається надавати потребуючим дітям дієву допомогу. «Проблема сирітства, проблема скривджених долею дітей, — зазначає Людмила Миколаївна, — існує у всьому світі, в тому числі й у розвинених країнах. Проте такий стан речей не повинен нас заспокоювати. Ми повинні говорити про наше наболіле. Серце стискається, коли бачиш маленьких бездомних дітей — це біда, яку потрібно подолати. Відкриття закладів для бездомних дітей стало прикладом взаємодії державних органів і неурядових організацій».
Ознакою розвиненого демократичного суспільства є тісна взаємодія держави і громадських організацій, однак Україна у цьому напрямі тільки починає розвиватися. Сьогодні суспільні структури більше чекають підтримки у вигляді іноземних грантів, ніж орієнтуються на допомогу урядових організацій, які покликані захищати національні інтереси і визначати пріоритети в розвитку України. Президент міжнародної організації «Дитячий культурно-просвітницький центр» Лариса Байда сказала «Дню», що їхня організація виступила з ініціативою організувати конструктивний діалог суспільства з владою, щоб визначитися з механізмами співпраці урядових і неурядових організацій, а також і комерційними структурами. В Україні, зі слів Л. Байди, багато хороших законів, спрямованих на покращання життя дітей, але механізми їхньої реалізації слід відпрацьовувати ще й на рівні громадських організацій. Досі громадські організації приділяли багато уваги просвітницькій діяльності, розроблено різні тренінги, у тому числі й із захисту прав дитини. А ось питаннями, які вимагають копіткої щоденної праці, наші організації ще займаються мало. Це такі теми, як витягнення дитини з вулиці, соціалізація дитини, інфікованої СНІДом, пошук прийомних батьків для дітей, реабілітація дітей, які побували у виправних колоніях. Така робота вимагає глибоких специфічних знань, великої наполегливості і пошуку практичних підходів. Наприклад, усі знають, що треба повернути дітей із вулиці до сім’ї, але мало хто вміє це грамотно робити і знає ефективні шляхи для вирішення цієї проблеми на місцях та вміє зацікавлювати бізнес-структури питаннями соціального інвестування.
