Віддати Росії на 99 років?

Віддати частину Кримського узбережжя в оренду Росії на 99 років. Це не фантазія. З такою заявою виступив один із кримських міністрів. Чіткої державної оцінки цієї заяви не прозвучало ні в Сімферополі, ні у Києві. Що все це означає?

На думку спеціалістів курортно- туристичної галузі, сьогодні ефективно використовується лише третина рекреаційних можливостей Криму. Фактично освоєно лише вузьку смугу узбережжя на південному та західному берегах півострова — Алуштинсько-Ялтинський та Євпаторійський регіони. Парадокс, але факт: значна частина Криму — його південно-східне узбережжя, кримське Приазов’я, крайній захід півострова, північні райони та Арабатська стрілка залишаються, як і раніше, «диким» курортом, а в туристичному плані взагалі непізнаною і невідомою територією. За підрахунками експертів, якщо освоїти ці території на сучасному рівні, Крим зможе приносити державі прибуток у чотири-п’ять, а то й у десять разів — усе залежить від «глибини» освоєння та рівня сервісу! — більше, ніж сьогодні. Чи може Україна вже сьогодні приступити до ефективного курортного освоєння цих територій?

На нещодавній нараді з розвитку курортної галузі Міністр курортів та туризму Криму Олександр Таряник зробив скандальну заяву: запропонував віддати кримське узбережжя від Судака до Алушти в оренду на 99 років Росії, щоб «нафтові магнати» вклали туди гроші і, таким чином, це дало б півострову новий поштовх у розвитку. Ідея викликала гостру критику в Україні та інтерес за кордоном. Глава парламенту автономії Борис Дейч уже заявив, що це питання в порядку денному не стоїть і що ця ідея — «лише особиста думка міністра, і він її висловив». А ось голова комітету російської Держдуми з економічної політики, підприємництва та туризму Валерій Драганов сказав, що «на рівні ідеї — це сьогодні цікаво. На рівні реального проекту, я думаю, що така перспектива неможлива найближчими роками». Уже внаслідок того, що «наше основне спільне завдання (і держави, і бізнесу) — підняти туризм на нашому узбережжі», — говорить Валерій Драганов. Нарешті, як повідомив сайт «Кубань-інфо», передбачено вкладення на розвиток курортів Кубані до 400 мільйонів доларів США. Таким чином, у перспективі намітилося не випередження розвитку курортного Криму порівняно з регіонами — його конкурентами, а навпаки — відставання.

Проблема розвитку Криму як курорту розглядалася нещодавно в Севастополі на всеукраїнській нараді за участю глави уряду Віктора Януковича. На нараді зазначалося, що Крим за територією та кліматичними умовами можна порівняти з Кіпром. Однак Кіпр щорічно отримує від туристичної галузі близько $ 5 млрд., у той час, як Україна — лише $ 400 млн. При цьому до 80 відсотків вітчизняних туристичних компаній та готелів постійно звітують про збиткову або нульову рентабельність. А обсяг іноземних інвестицій у туристичну та курортно- рекреаційну галузі не перевищує $ 100 млн., тоді як, наприклад, Болгарія та Туреччина лише за останні 5 років залучили до розвитку своїх курортів близько $ 5 млрд. іноземних інвестицій. Витрати українського бюджету на рекламно-пропагандистську роботу у сфері туризму складають близько $ 3 млн., тоді як, наприклад, у Туреччині — понад $ 60 млн. Критика, яка лунає сьогодні на адресу закладів туристичної галузі, справедлива, і ці об’єкти непривабливі, через що люди часто віддають перевагу приватному сектору. Наприклад, ціна двомісного номера в комфортному готелі на Південному березі Криму складає за сезон у середньому $ 100 на добу, тоді як у готельних комплексах відповідної категорії в Туреччині чи Болгарії вона на 30 % нижча. Підкреслювалося й те, що сьогодні тільки один із десяти туристів, які приїжджають до Криму, зупиняється в готелі, а інші — в приватному секторі, що, за оцінками експертів, у масштабах держави призводить до втрат бюджету на рівні 4 мільярдів гривень щорічно.

Життя людей у країнах СНД поступово стає кращим, і тому зростає попит на послуги туризму та відпочинку. За словами глави Державної туристичної адміністрації України Валерія Цибуха, Держтурадміністрація прогнозує в цьому році зростання внутрішнього туризму, а також збільшення кількості іноземних туристів на 10—15%. Він зазначив, що в 2003 році кількість українців, які вирушають за туристичними маршрутами всередині країни, збільшилася на 4% — до 7,5 мільйонів чоловік, а іноземних туристів на 40% — до 12,5 мільйонів. За прогнозами Держтурадміністрації, у 2004 р. Україну відвідають понад 20 мільйонів туристів. Сьогодні в рекреаційній сфері України нараховується 660 тисяч «ліжко-місць». Це дуже великий потенціал. Для порівняння — у сусідній Туреччині всього 300 тисяч ліжко- місць, але вони приносять набагато більше прибутку, ніж наші. Адже в Україні лише десята частина курортної бази відповідає міжнародним стандартам, говорив Валерій Цибух.

З іншого боку: здача землі Криму в оренду — чи вихід це для України? Про це кореспондент «Дня» говорив з міністром курортів та туризму Олександром ТАРЯНИКОМ та кримськими експертами.

— Олександре Івановичу, можливо, вас не зрозуміли? Що саме ви мали на увазі, коли запропонували «здати в оренду Росії на 99 років узбережжя Криму від Судака до Алушти»?

— Уся справа в тому, що мою пропозицію деякі журналісти витлумачили викривлено. З одного боку, я нічого не говорив ні про ПБК, ні про весь Крим, а лише про Південно-Східне узбережжя від Судака до Алушти. Не йшлося також про передачу Криму Росії «навіки», як написали деякі ЗМІ. Я мав на увазі тільки спосіб довгострокового інвестування на обмеженій території Кримського берега і нічого більше. Я уважно вивчав досвід інших розвинених країн. У Росії є гроші, але щоб вони їх вклали в наш курорт, а не у свій, їх треба зацікавити. Я вважаю, що оренда була б цікавим рішенням. Наприклад, Туреччина почала освоювати Анталію 20 років тому на пустому місці, і вони справді запропонували в оренду земельні ділянки по 5 гектарів безкоштовно. Єгипет курорт у районі Червоного моря освоював і розвивав на голих пісках. Ізраїль інфраструктуру в районі Мертвого моря створював на пустому місці, а зараз там прекрасний курорт. Нарешті, США Лас-Вегас побудували в пустелі. Саме так, я вважаю, треба починати розвивати і порівняно незабудований південно-східний берег у Криму. Сьогодні для Криму найголовніша проблема інвестиції. А з України щорічно в далеке зарубіжжя на відпочинок виїжджає 500 тисяч чоловік, і ці люди вивозять з країни $500 млн., а з Росії виїжджає 2 мільйони чоловік і вивозять $2 млр. Ці гроші могли б піти на розвиток Криму. Сьогодні територія від Судака до Алушти — прекрасна в кліматичному плані і ще не забудована територія автономії.

— Чи є у вас розрахунки, які саме об'єкти в цьому регіоні потрібні насамперед і які саме інвестиції необхідні для цього?

— Так, ми маємо цілий пакет інвестиційних проектів: від портів та нових видів транспорту до чисто рекреаційних об'єктів. Там треба створити відповідну інфраструктуру, а саме: аеропорт, адже в опитуваннях іноземці говорять, що 2 години на автомашині або 3 години автобусом, або 4 години на тролейбусі їхати до моря — це довго. Так що аеропорт поруч iз курортом має бути. Друге — дороги повинні бути гарними, Криму треба мати відповідне дорожнє покриття, але ж один кілометр хорошої дороги коштує $ 1 млн. Необхідні великі, з відповідним обладнанням концертні зали, аквапарки, відкриті та криті басейни, парки відпочинку та розваг. Спортивні майданчики та стадіони, поля для гольфа, казино, ресторани, бари та багато іншого. Необхідно створити водопровідні мережі й провести воду, побудувати очисні споруди, які відповідають світовим стандартам, щоб їх могла визнати Європа, і це дало б нам можливість сподіватися на отримання Блакитного прапора Європи. Нам треба побудувати берегоукріплюючі споруди, причали для прогулянковий катерів, побудувати яхт-клуб.

— Чи передбачали ви, що ваша заява може бути сприйнята негативно кримськими татарами, які претендують на отримання землі в південно-східному регіоні? Уже говорять: Таряник роздає землю кримських татар…

— Це ще одна важлива проблема. Повністю вільних земель на Південному березі вже немає. Є проблема з виділенням земель для кримськотатарського народу. Тому й під Судаком та Алуштою почалися самозахоплення — у Морському, Судаку, Симеїзі, йде роздача землі біля моря і не тільки кримським татарам, але й представникам інших національностей, у тому числі й під будівництво котеджів або елітних квартир. Наприклад, наші українські бізнесмени взяли колишній готель «Росія», побудований ще за царя, який понад сто років був виключно готелем, також вiдомим тому, що в ньому жили Некрасов, Шаляпін, Тургенєв, Чехов, Мусоргський. Але сьогодні цей готель переробляють на елітні квартири в самому центрі міста Ялти. Виникає запитання: що пріоритетніше — будувати на березі моря квартири чи треба будувати курортні об'єкти, щоб створювати нові робочі місця? А під будівництво житлових комплексів можна виділити земельні ділянки у дво- та трикілометровій зоні від моря.

— Чому ваш вибір упав на Росію?

— Росія потребує землі біля моря. На 150 мільйонів чоловік її населення країна має приморської території всього лише Геленджик i Сочі. По-друге, у нас iз Росією немає мовного бар'єру, один менталітет. По-третє, з Росії до Криму приїжджають в основному неорганізовані відпочиваючі, яких близько 2 мільйонів чоловік, практично всі залізничним транспортом, а в південно-східному регіоні автономії залізничне полотно вже є у Феодосії. Звичайно, можна запропонувати інвестувати ці території й Німеччині, й Польщі, але на сьогоднішній день Росія — це реальний інвестор. А головне — інвестування треба проводити тільки згідно з законами України.