Відхилити не можна підписувати
Учора УТН повідомили про зустріч Леоніда Кучми з народним депутатом Носовим. Пан Носов, відомий своїм правдолюбством, принциповістю, нефракційністю та неприязню до всіх без винятку партій, виклав свої міркування щодо хибності нового виборчого закону.
Президент пообіцяв йому розібратися і не допустити суперечності закону і Конституції. Спостерігачів, які звикли оцінювати політичну ситуацію за розташуванням членів Політбюро ЦК КПРС на трибуні Мавзолею, не міг не насторожити факт висвітлення центральним телебаченням зустрічі глави держави з пересічним депутатом. Цей факт, як і деякі інші, свідчить про те, що адміністрація не відмовилася від спроб якщо не провалити новий закон, то принаймні всіляко попсувати передвиборну кампанію. Річ у тім, що точка відліку виборчої гонки вже визначена наперед Конституцією, і старт буде дано за кілька днів незалежно від стану виборчого закону. Якщо до цього часу закон не опублікують, то партії не матимуть належного їм часу на збір підписів та інші заходи й опиняться в безглуздому становищі фальстарту. Повернути цей час (тобто перенести термін виборів) нереально, бо для цього треба вносити поправки до Конституції.
Президент може вибирати лише з двох конституційних варіантів: або підписати закон, або повернути його до парламенту із застереженнями (накласти вето). Перший варіант програшний для адміністрації та оточення Президента, який побоюється перемоги "лівих" і вважає, що запобігти їй може лише проведення виборів за старим законом. Другий варіант найгірший, оскільки робить очевидним симпатії Леоніда Кучми, ставить під сумнів вагу його слова (Президент неодноразово заявляв про те, що він прихильник змішаної системи), створює цілий сонм ворогів в особі всіх без винятку партій та їхніх спонсорів і викликає чергове ускладнення відносин із Заходом. Цілком ясно, що парламент не зможе подолати вето. Крім того, блокада нового закону не означає, що вибори проходитимуть по-старому, оскільки він значно більше потребує узгоджень із Конституцією. Таким чином, влада потрапляє у правовий глухий кут, що призведе до серйозної політичної кризи, котра здатна викликати непередбачені наслідки.
Є підстави вважати, що Президент вибере третій шлях: підпише закон із застереженнями. Одразу зазначимо, що такий варіант не передбачено Конституцією. Це дозволяє адміністрації створити необхідне поле для політичного маневру. По-перше, затримку (а фактично провал) передвиборної кампанії можна буде списувати на парламент, який ніяк не може проголосувати за поправки Президента. По-друге, можна буде вимагати більше любові від партій в обмін на обіцянку скоріше "проштовхнути" поправки через ВР. Окрім того, можна пограти на двозначності ситуації - з одного боку, закон підписано (отже, передвиборна кампанія розпочалася), а з другого боку, деякі положення ще не ухвалено (це може оцінюватися тим самим Центрвиборчкомом як привід для відмови видачі підписних аркушів для збирання 200 000 підписів). Окрім того, закон набуває чинності через 10 днів після опублікування. Без внесення поправок ніхто його публікувати не буде (хоча у ст. 94 Конституції зазначено, що підпис Президента автоматично спричиняє публікацію закону). Врешті-решт, парламент може назавжди загрузнути на якійсь поправці, і будуть потрібні "неординарні рішення" виконавчої влади, за які вона також може поторгуватися. Звісно, партії можуть звертатися до Конституційного Суду для роз'яснення колізій, вимагати від парламенту і Президента вжиття заходів, але все це - втрата часу, такого дорогого під час виборів. Зазначимо, що затримка передвиборної кампанії найболючіше б'є по таких улюблених Президентом центристах, з їхніми слабкими організаційними та фінансовими можливостями. Осоружні ж комуністи зберуть 200 тисяч підписів, і за три дні.
Схоже, що ми знову потрапили в ситуацію, коли єдиним захисником демократії стає Верховна Рада (немає сумнівів у тому, що своєчасні вибори за змішаною системою складніші, аніж сумнівні невідповідності закону Конституції, яких іще ніхто не довів). За умови достатньої політичної волі парламентаріїв і особливо спікера президентські поправки можуть бути досить скоро проголосовані. При цьому фракції, які підтримують Кучму, потраплять у неприємне становище, адже для досягнення мети адміністрації їм доведеться голосувати... проти пропозицій Президента.
