Відродження Великого герба

На позачерговій сесії, що відбулася 25 серпня, парламент ухвалив досить дискусійне рішення — провести конкурс на кращий ескіз Великого державного герба України. За відповідне доручення уряду проголосували 279 депутатів Верховної Ради, про це ідеться у постанові про оголошення відповідного конкурсу (№ 3994).

Ініціатори законопроєкту — голова ВРУ Дмитро Разумков та його перший заступник Руслан Стефанчук, перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко,  голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко і члени депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» Аліна Загоруйко та Дмитро Чорний.

«Будемо сподіватися, що злагодженою роботою і громадськості, й фахівців, і Верховної Ради, і Кабінету Міністрів, і Президента ми зможемо це зробити і все ж таки до

30-річчя Незалежності нашої держави зможемо ухвалити цей законопроєкт», — прокоментував журналістам спікер парламенту Дмитро РАЗУМКОВ. За його словами, до роботи залучать провідних геральдистів, експертів і науковців-істориків.

У документі йдеться, що до 1 жовтня Кабмін повинен створити організаційний комітет, розробити і затвердити відповідні положення, а також вирішити питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення організації та проведення конкурсу. А до 1 листопада на публічне обговорення мають винести ескіз Державного герба України, щоб до 1 грудня цього року його затвердити.

«ТРЕБА НЕ ПЕРЕМАЛЬОВУВАТИ СИМВОЛИ, А БЕРЕГТИ ЇХ»

Проте ця ініціатива викликала неоднозначну реакцію в ЗМІ та соцмережах. Думки експертів, лідерів думок та коментаторів розділилися: навіщо це робити саме тепер, коли в країні коронакриза, напружена ситуації в країни-сусідки Білорусі та ще й майже на 30-му році незалежності України?! Мовляв, Тризуб — чудово виконує свою роль як Український Герб — декларує зв’язок із минулим та є національною емблемою. Крім того, українці звикли саме до Малого герба. До  того ж, як зазначають історики, великі герби зазвичай притаманні країнам, котрі утворилися шляхом злиття кількох історично пов’язаних держав, або ж країнам із давніми монархічними традиціями.

ЕСКІЗ ВЕЛИКОГО ГЕРБА, ОПИСАНИЙ У КНИЗІ АНДРІЯ ГРЕЧИЛА «НАШ ГЕРБ»

«Верховна Рада не знайшла часу, щоб розглянути стан нашої оборони й безпеки в умовах російської агресії, серийозні підозри вищого керівництва держави у зраді, стрімке падіння економіки, не менш стрімке поширення коронавірусу чи драматичну ситуацію в Білорусі. Зате Верховна Рада знайшла час, щоб знову — уп’яте за три десятиліття — оголосити конкурс на створення Великого державного герба. Запис про Великий герб є в Конституції, але не варто забувати, як і чому він там з’явився. Це сталося лише тому, що комуністи — в той час найбільша фракція Ради — лише за умови згадки про майбутній великий герб могли дати голоси за тризуб як «малий герб». Насправді тризуб Володимира Великого — це і є наш справжній державний герб, символ нашої тяглості від Київської Русі, нашої боротьби за українську державність у часи української революції і впродовж усього ХХ століття. З ідеї подомальовувати щось до тризуба не вийде нічого доброго, це лише ще один зі способів розмивання нашої ідентичності й національної єдності. Ми отримали від предків наш гімн, прапор і герб. І маємо не переписувати, перевертати чи домальовувати їх, а берегти, шанувати і передати наступним поколінням», — поділився думками на своїй сторінці у Facebook депутат від фракції «Європейська солідарність», а також науковець-дослідник, публіцист, колишній голова Інститут національної пам’яті України Володимир В’ЯТРОВИЧ.

РІЗНОМАНІТТЯ ІДЕЙ ТА ПРОЄКТІВ

Загалом це вже п’ята спроба затвердити саме Великий герб України. Як пояснював в інтерв’ю ВВС співавтор Малого герба історик Андрій ГРЕЧИЛО, під час ухвалення Конституції у 1996 році Геральдичне товариство пропонувало включити до тексту Основного закону тільки один герб. Однак у конституційну ніч після суперечок записали таки обидва герби — великий та малий. Після 1996 року кілька разів створювалися державні комісії, котрі розробляли проєкти Великого герба. Утім, жодного разу справа не доходила до голосування у парламенті. За законодавством, для ухвалення нового Великого герба проєкт має набрати 300 голосів.

Тепер, коли ВРУ вкотре оголосила про проведення нового конкурсу на створення ескізу Великого герба, автори минулих проєктів нагадують про свої попередні напрацювання, мовляв, не варто нічого створювати з нуля. Так, Фонд інтелектуальної співпраці «Україна XXI століття» разом із громадськими діячами підготували звернення до Президента, у якому наголошується, ще в 1997 році державна комісія визнала найкращим ескізом герб авторства членів Національної спілки художників Олександра Івахненка та Віталія Мітченка, доктора історичних наук, повного кавалера ордена Княгині Ольги Марії Дмитрієнко та старшого наукового співробітника НАНУ Юрія Савчука.

У його центрі зображено Тризуб, праворуч — козак, ліворуч — галицький лев. До речі, у 20-й статті Конституції ідеться, що «Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорозького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України)». Тож автори проєкту ніби дотрималися вимог Основного Закону. В інших варіантах Великого герба замість галицького лева зображено архангела Михаїла або ж з обох боків тризуб охороняють козаки.

ПРОЄКТ ВЕЛИКОГО ГЕРБА, КОТРИЙ ДВІЧІ ПЕРЕМАГАВ У КОНКУРСАХ, АВТОРСТВА ХУДОЖНИКІВ ОЛЕКСАНДРА ІВАХНЕНКА ТА ВІТАЛІЯ МІТЧЕНКА

Історик Тарас Чухліб згадує інший ескіз Великого герба, котрий описує Андрій Гречило у своїй книжці «Наш герб»: «Синій щит із золотим Тризубом у Великому Гербі опертий на орденський ланцюг та складені навхрест бунчук і золоту хоругву з хрестом. Щитотримачами виступають київський архангел Михаїл і галицький золотий лев у короні. Довкола на вінку з лаврового й дубового листя розміщено п’ять щитів із 29 гербами. Перший представляє Правобережжя й поєднує символи Київщини, Волині, Поділля, Берестейщини, Брацлавщини, Херсонщини, Бессарабії та Холмщини. Другий щит — Лівобережну Україну — із гербами Гетьманщини, Чернігівщини, Переяславщини, Запоріжжя, Таврії із Кримом, Стародубщини, Слобожанщини та Сіверщини. Третій — Західну Україну: Львівську, Галицьку, Перемиську, Белзьку, Жидачівськуа й Сяніцьку землі та Буковину. Четвертий — Закарпаття. П’ятий — Кубань».

«ЗАРАЗ Є МОЖЛИВІСТЬ ПОСТАВИТИ КРАПКУ В ІСТОРІЇ З ВЕЛИКИМ ГЕРБОМ»

Тож проєктів вистачає, хоча саме ескіз Івахненка—Мітченка нині можна побачити у залі офіційних прийомів Офісу Президента України, у військових частинах Збройних сил, школах та університетах, — зазначають автори згаданого звернення. Однак це — не аргумент, що обов’язково слід затверджувати саме цей варіант Великого герба.

«Питання Державного Герба України порушувалося не вперше на рівні Кабміну та урядів. Переважно ті люди, які виступають проти цього зараз, зокрема в соцмережах, це прихильники минулого президента. Їм важко повірити, що Великий герб не був прийнятий за минулого президента і що його можуть прийняти за теперішнього. Тому тут є величезна політична складова, — коментує «Дню» кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, радіоведучий Олександр АЛФЬОРОВ. — Звісно, Великий герб в Україні повинен бути, адже Україна — найбільша європейська держава, яка має свою складну історію, а Великий герб показує її державницьку позицію, історичний шлях. Зауважу, що в проєкті Великого герба є два «лідери», які дуже подібні, однак відрізняються в деталях. Це відомі зображення, де тризуб є у центрі, а поруч його тримають козак із мушкетом і шаблею з одного боку, а галицький лев — з іншого. На моє переконання, вони мають бути допрацьовані. Тож добре, що зараз є можливість відкрити вчергове комісію, яка зможе, по суті, поставити крапку, бо попередні спроби не вдалися».

Експерти не відкидають ризику, що новий конкурс може спіткати доля попередніх змагань — через політичні ігри та бажання записати своє ім’я в історію затвердженням нового герба справа зведеться знову нанівець.

Якщо навіть конкурс успішно відбудеться та оберуть ескіз, невідомо, як довго триватиме обговорення та чи не розкритикують повністю проєкт. А від цього залежить, чи не провалиться голосування, що вкотре може затягнути процес створення Великого герба України.

ДОВІДКА «Дня»

У 1918 року в Коростені Мала Рада УНР прийняла Володимирів тризуб як великий і малий герб Української держави. Автором проєктів герба був Василь Кричевський. Надалі Тризуб як герб Української Держави залишився за Гетьманату, а далі й за Директорії. Сейм Карпатської України теж визнав Тризуб з хрестом за державний герб.

Після відновлення української національної державності Верховна Рада України своєю постановою «Про Державний герб України» від 19 лютого 1992 року затвердила Тризуб як Малий герб України, вважаючи його головним елементом Великого герба України.