«Він міг бути нашим Королем»...
13 лютого минуло 115 років від Дня народження Гетьманича Данила Скоропадського
Син гетьмана України Павла Скоропадського, Данило (13.02.1904—23.02.1957) — це та постать української історії ХХ століття, трагічна доля якої і зараз викликає біль та смуток: скільки можливостей ми втратили! За своїми особистими якостями Данило Скоропадський міг би цілком претендувати на роль українського конституційного монарха. Це — щонайменше, а за своїм потенціалом Данило був цілком спроможним стати справжнім лідером нації. Непоказний нефальшивий патріотизм, висока культура, розуміння засад західної демократії, незламна сила волі — всі ці якості привертали до Данила увагу десятків тисяч українців у Європі й за океаном. Ось чому його раптова смерть у лютому 1957 року, за якою, імовірно, стоїть КГБ, була і залишається величезною втратою для України.
Данило Павлович — перший речник гетьманської ідеї на американському континенті. Після падіння Української держави він опинився на чужині, але брав активну участь у гетьманському русі і прагнув об’єднати в загальній праці заради визволення Батьківщини всі кола української еміграції. Добре знаний і шанований у колах української еміграції, Данило Скоропадський був невідомим в Україні, до якої він хотів повернутися як «вільний син до вільних людей».
Помер Гетьманич у Лондоні, на п’ятдесят третьому році життя. Загадкову таємницю обставин його смерті не розкрито й донині.
