«Він би не вижив без допомоги твоєї»

Фахівці Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова продовжують здійснювати неможливе. 36-річний солдат отримав важкі поранення ніг, живота та грудей під час мінометного обстрілу під Мар’їнкою. Непритомного його доставили гелікоптером на батьківщину — до Дніпропетровська. Життя солдата висіло буквально на волосинці, але лікарям, усупереч всьому, вдалося його врятувати. «Свинцевий слід у серці. Дві зупинки, реанімаційний зал, надзвичайно важка операція. Вадиму осколок прошив серце. Прийшов до тями — свої, не в полоні, дружина. Свідомість ясна. Академік Анатолій Руденко, який вночі примчав на допомогу з Києва, сказав — у Мечникова все зробили за межами можливого. Решта за мною. Попереду ще операції. Забрав Вадима на літаку до Києва», — написав на своїй сторінці в мережі Facebook головний лікар лікарні ім. Мечникова Сергій Риженко. За його словами, хірургічна операція тривала три години. Бригаду очолював досвідчений торакальний хірург Гліб Шкарупа.

«Взагалі кардіохірургія не наш профіль, — розповідає С. Риженко. — Тому я відразу зателефонував до Києва академікові Василю Лазоришинцю, з яким працював у Мінздоров’ї. Вони порадилися й прислали нам на допомогу Анатолія Руденка, який консультував наших хірургів. Стан  бійця залишається ще важким, але життєво важливі функції вдалося стабілізувати. Тепер лікуватися він буде у Києві у фахівців-кардіологів. Йому буде потрібна ще низка операцій — зокрема, кардіопластика, щоб він міг не просто жити, а повноцінно працювати».

Головний лікар лікарні ім. Мечникова вдячний за допомогу всім, хто займається терміновою евакуацією поранених бійців, насамперед Оксані Корчинській і радникові губернатора Тетяні Губі. Завдяки цьому вдається врятувати багато життів. «Він би не вижив без допомоги твоєї» — такий заголовок дав своєму посту у Facebook Сергій Риженко.

Лише за минулі вихідні дні до «Мечникова» п’ятьма бортами із зони АТО було доставлено 12 поранених, 8 із них — важких. Серед них був і боєць, що отримав наскрізне поранення в серце. «Коли він прийшов до тями і побачив замість окопу білі стіни, то спочатку подумав, що опинився в полоні. Дуже зрадів, що помилився, коли побачив наших лікарів і свою дружину», — говорить С. Риженко. Лікарі теж зітхнули з полегшенням, тому що в їхній практиці було всяке. Осколки й кулі проходили або зупинялися в одному сантиметрі від серця, але щоб навиліт і  вдалося врятувати — такого ще не було. Лікарі кажуть, що в лікарні ім. Мечникова боєць народився вдруге і знову почав жити.