Волонтери шукають... дах

Наразі альтернатив – жодних. До 10 серпня громадські організації «Восток-SOS», «Крим SOS», «Центр зайнятості вільних людей» та «Новий Донбас» працюють у хабі «Будинок вільних людей» на вулиці Кирилівській, 13Д, що далі – поки невідомо. Протягом року простір, де переселенцям надавали найрізноманітніші послуги, від пошуку роботи і житла до психологічних консультацій, існував завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Ця допомога дозволяла волонтерам платити за оренду приміщення.

Що відбудеться з хабом, коли фінансування припиниться, активісти продемонстрували наочно під стінами Київської міської державної адміністрації: принесли картонний дах з білими голубами, що стали символом «Будинку вільних людей», та поставили його на свої плечі. Без волонтерів дашок зруйнувався та впав за кілька секунд, після чого учасники акції розсілися на східцях перед головним входом до мерії, запитуючи, куди переселенцям звертатись за допомогою.

Місяць тому активісти розіслали листи до КМДА, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, Фонду державного майна, щоб посприяли у пошуках приміщення для громадського сектору. Просили врахувати дві умови: простір має бути великого розміру, а плата за оренду – лояльна. Відповідь прийшла лише від КМДА, у ній мерія радить шукати приміщення на сайтах, що пропонують в оренду комунальне майно, або ж виходити на конкурс з оренди комунальних приміщень.

«Можна скористатись порадою КМДА, але це довго та складно. Витрачати кошти на комерційну оренду в нашій ситуації нераціонально, краще допомогти людям за ці гроші, - пояснює Оксана Левицька, координатор проекту «Підтримка діяльності коаліції “Будинок вільних людей”». – Ми знаємо, що у комунальній власності є дуже багато приміщень, і просимо одне з них на лояльних умовах оренди, щоб насправді далі виконувати функції держави. Все інше – ресурси, люди і так далі – ми знайдемо. Головне – дах над головою».

«КОЛИ ТИ ОДИН – ДУЖЕ ВАЖКО»

За десять місяців роботи «Будинок вільних людей» опрацював 30 тисяч звернень переселенців щодо гуманітарної допомоги, працевлаштування, медичних послуг, житла, правових консультацій тощо. Кожна з організацій спеціалізується на своїй сфері з підтримки внутрішньо переміщених осіб. Так, «Восток-SOS» допомагає людям, що перебувають на лінії зіткнення, «Крим SOS» займається адвокаційною підтримкою, «Центр зайнятості вільних людей» спеціалізується на пошуках роботи, а «Новий Донбас» відновлює школи біля лінії зіткнення та в районах проведення АТО. Активісти прогнозують, що закриття хабу посилить соціальну напругу серед переселенців, адже у просторі людина може отримати різну допомогу в одному місці та у швидкий термін, чого держава за два роки конфлікту на сході України організувати не змогла.

«Ми намагатимемось працювати далі, але приміщення потрібне, бо так людині доведеться приходити за юридичною допомогою в одне місце, за гуманітарною – в інше. Інколи до нас приїжджають люди, яким вистачає грошей тільки на квиток в один бік, - розповідає адміністратор «Будинку вільних людей» Ірина Васильченко. – Переселенці – це не один і не сто людей, їх дуже багато. Держава могла б допомогти їм, тим паче, ці люди їй довірились, не можуть повернутись назад через переслідування, відчувають себе вдома безправними. Наприклад, я не бачу перспектив повернення додому».

Ірина родом з Торезу Донецької області, виїхала звідти у грудні 2014 року. Спочатку була у батьків, що мешкають у Росії, але не витримала: знаючи, що відбувається в Україні, приїхала до Києва. Тепер допомагає переселенцям, використовуючи власний досвід. «У хабі я працюю від самого початку. Була вакансія, дізналась про неї від «Центру зайнятості вільних людей» і зрозуміла, що дуже хочу допомагати людям, - згадує Ірина Васильченко. – За фахом я вчитель російської й української мови та літератури, також закінчувала театральний вуз. Тут я відчуваю себе у своїй країні. Коли приїхала у Київ, зверталась до державних органів щодо пошуку роботи, зокрема у Дарницький районний центр зайнятості. Оскільки я переселенка, а в трудовій книжці немає штампу про звільнення, бо тоді я ще сподівалась на повернення, виплачувати допомогу по безробіттю мені відмовились. Тому на собі знаю: коли людина приїжджає перший раз у незнайоме місто, їй треба знати, куди звернутись за підтримкою. Коли ти один – дуже важко».

«ДЕРЖАВА ВІДГОРОДЖУЄТЬСЯ ВІД НАС ВІДПИСКАМИ»

До волонтерів хабу приходять як за підтримкою, так і просто за розрадою, поділитись своїм болем. Щоб допомогти таким людям з інтеграцією у нове соціальне середовище, активісти започаткували курси з вивчення різних мов, майстер-класи, лекції, перегляди кінофільмів тощо. Загалом за час існування хабу у його стінах відбулось 800 різних заходів для внутрішньо переміщених осіб та місцевої громади.

Волонтери усвідомлювали, що приміщення на Кирилівській, 13Д гарантовано всього на рік, і сподівались, що за цей час таки отримають від держави альтернативне приміщення. Натомість тепер звертають увагу на негативну тенденцію: держава не просто не підтримує волонтерські об’єднання, а створює перепони, через які допомагати переселенцям стає все тяжче.

«За час, поки в Україні існує конфлікт, а люди вимушені покидати свої домівки заради збереження життя, у пошуках роботи, житла, можливостей ведення бізнесу чи отримання документів, змінилось три міністри соціальної політики. Кожен обіцяв, що все буде інакше, система запрацює нормально. Але щоразу стає гірше. Стає все тяжче захищати права переміщених осіб, - відзначає координатор громадської ініціативи «Восток-SOS» Олександра Дворецька. – Наш «Будинок вільних людей» став просто безпечним місцем, куди може прийти внутрішньо переміщена особа. Тут ми можемо надати консультацію, допомогу, поради, як діяти. Ми мали надію, що за рік держава зробить щось самостійно і запропонує свої варіанти. Але насправді держава відгороджується від нас відписками».

Після пікету волонтери розійшлись, щоб займатись уже буденними для себе справами, допомагати переселенцям, сподіваючись на небайдужість чиновників.