Вийти із замкнутого політичного кола

Сезон політичної боротьби вже в розпалі. З усього видно, що підготовка до виборів йде повним ходом. Та чи здатні нинішні політичні сили побудувати змістовну альтернативу? Деякі кроки навіть молодих політиків часто-густо викликають сумнів. В умовах кланового олігархату вони, замість того, щоб будувати потужні проекти, туляться до вже «розкручених» імен та партій. Про проблематику політичної ситуації перед майбутніми виборами «День» поспілкувався з колишнім міським головою Маріуполя, народний депутат України ІІ, ІV, V та VІ скликань Михайлом ПОЖИВАНОВИМ.

— Як відомо, скоро вибори. Бачимо як стрімко формуються різного роду політичні пасьянси з черговими спробами гуртуватися навколо окремих персон. Який ваш прогноз щодо майбутніх політичних розкладів, і чи будуть вони якісними?

— Я сподіваюсь, що український політикум може якісно змінитись і в суспільстві нарешті запанує змістовна дискусія. Будьмо відверті: у нас більшість партій лідерського типу, які не мають власної ідеології. А ідеологія це все ж таки бачення майбутнього країни, це база, яку політики мають екстраполювати на стратегії розбудови держави. Нічого доброго з цього не виходить. За різними опитуваннями, від 55 до 70 відсотків народ не готовий голосувати за сьогоднішню владу. Це говорить про те, що люди змінюються й у них змінюється запит. Зі свого боку, я відчуваю, що ми крок за кроком скочуємося до диктатури. Переконаний, ми повинні мати виключно ідеологічні партії зі своїми чіткими платформами, а не «партії телебачення», які являють собою політичні шоу-проекти і які навіть осередків своїх не мають.

— У нас були приклади створення таких партій?

— Були. Можу пригадати «Реформи і порядок» 1997-го. Щось подібне я бачу сьогодні в «Аграрній партії», коли сила має самодостатніх керівників на різних рівнях від району до областей. Ідеологія в аграріїв консервативного толку. Вважаю, що майбутнє як раз саме за такими партіями. Хоча, щиро кажу, що на цьому полі інших подібних партій я не зустрічаю. Сьогодні не час одинаків. Сьогодні час потужних команд із чітким курсом. Такі команди, приходячи до влади, одразу починають працювати, а не заново створювати структури та набирати людей.

— Ви пригадали «Реформи і порядок». Цей проект успішно розпочинався, але зрештою розчинився. Чи не зникли загрози подібного роду для нинішніх сил?

— Загрози, звичайно, нікуди не зникли, і ми маємо робити відповідні висновки. Тим паче, що згаданий вами досвід уже в нас є. На жаль, із тієї старої команди ми сьогодні можемо бачити людей, які розійшлися по різних політичних силах. Одних ми бачимо в «БПП», інших у «Батьківщині», «Народному фронті» тощо. Адже «Реформи і порядок» після того, як спочатку увійшла в «Нашу Україну», а потім у «Батьківщину», просто розчинились у цих проектах. Про це я попереджав представників «Аграрної партії». Сподіваюсь, що глузду вистачить, щоби цього не відбулося знову.

— Політична кон’юнктура в Україні дуже залежить від олігархів. Як бачимо з останніх подій, за наш олігархат навіть взялися західні партнери. Як ви гадаєте, Захід втомився від цих незрозумілих олігархічних внутрішньо українських конструкцій?

— Не лише Захід, а й українці втомилися. І тут потрібна спільна діяльність Заходу і якісних політичних сил усередині України. Вважаю, що народ це повністю підтримає.

— Вибори та політична боротьба нас часто відволікають від нагальної біди — в Україні війна. Вам не здається, що політики використовують війну з одного боку для піару, а з іншого, ніяк не прагнуть вирішити це питання?

— Я з цим погоджуюсь. Якби влада прагнула завершити війну, то все можна було б зробити ще на першому році. Цим пояснюється і фактична відсутність стратегії повернення окупованих територій. Переконаний, що без зміни влади, питання визволення наших земель не зрушить з місця.