«Я утверждаюсь»

Не одне покоління українців вивчає вірші Павла Тичини. Дуже прикро, але якщо люди старшого покоління на пам’ять знають принаймні «На майдані коло церкви», «Я єсть народ, якого Правди сила», «Гаї шумлять» або «Партія веде», — то молодь, сміючись, може процитувати хіба що: «Трактор в полі — дир-дир-дир. Ми за мир. Ми за мир»! Хоча поет писав чудові поезії. І ліричні, і патріотичні — багато з них езоповою мовою, адже жив у часи тоталітарного радянського режиму. Утім, попри це, спромігся висловити свою любов і до України, і до рідної мови. А донести до слухачів, особливо наймолодших, найцінніші поетичні перлини поета взявся народний артист України Олександр Биструшкін. Це вже не перший диск із віршами, прочитаними майстром слова. Уже видано компакти з творами українських геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, листи до сина Василя Стуса. Аудіокнига поезій Павла Тичини матиме назву «Сила і ніжність болю». Вірші добирав сам артист, а використати музику Бориса Лятошинського запропонував звукорежисер Олег Ступка. Творче обговорення аудіозапису поезії відбулося в Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини (нагадаємо, що 27 січня 2011 року святкуватимемо 120-річний ювілей класика радянської доби).

Це була справжня вистава, яку глядачі — серед яких були поети Борис Олійник і Леонід Горлач, художник Валерій Франчук та чимало шанувальників поетичного слова — слухали, затамувавши подих. А по закінченні зал зірвався оплесками. Голос актора передавав найменші порухи душі поета, які дивовижно й дуже точно лягали на музику Бориса Лятошинського. Здавалося, що композитор спеціально написав музику на слова Тичини. Хоча насправді маестро просто жив і творив із поетом в один і той же буремний час.

— Мені завжди боліло те, як спотворено подавалася в школі та інститутах творчість генія українського слова — Тичини, — розказав «Дню» Олександр БИСТРУШКІН. — Творчість Павла Григоровича визнала літературно-мистецька Європа й назвала Тичину «генієм ХХ століття». У Кембриджі (я про це дізнався, коли диск був вже майже готовий) нещодавно було створено факультет україністики, і одним з найшанованіших поетів там є наш Павло Тичина. А я хотів би, щоб і мої співвітчизники, особливо молодь, зрозуміли, що ці поезії вистраждані, що так просто в житті нічого не дається. І щоб стати особистістю, сини України мали подолати складний тернистий шлях. Новий диск — додаток до триптиха-аудіокниги, який складається із «Зів’ялого листя» Івана Франка, «Монологу самоти» Тараса Шевченка та «Листів до сина» Василя Стуса. Це повернення невідомих сторінок у первозданній чистоті й красі слова, які дійсно були й домінували в житті великих синів України. Кожен із них пройшов через своє пекло. Недаремно ми назвали триптих: «Твої сини, Україно, твій біль, твоя слава». Він перегукується із сьогоднішнім диском Павла Григоровича Тичини «Сила і ніжність болю». Я не готував його спеціально до ювілею. І це ще раз доводить, що треба просто робити свою справу, а Господь сам усе розкладе по поличках. Коли я прийшов до київського Музею-квартири поета, і ми з Тетяною Вікторівною Сосновською (директором музею) почали працювати, вона раптом сказала: «Так у нас же скоро ювілей». Так що все це визначилося десь на небесах.