Як розмовляти з монополістом?

Саміт СНД і проведені в Москві двосторонні переговори Президента України з новим/старим главою Росії не привели до помітного потепління відносин. «Ми домовилися, що активізуватимемо нашу співпрацю», — сказав Президент України Віктор Янукович українським журналістам після закінчення зустрічі з Володимиром Путіним. «Ми наблизилися впритул до ухвалення рішення щодо Керч-Єникальського каналу, щодо розмежування кордонів», — сказав також Янукович.

Як то кажуть, не густо. А от невирішені питання залишаються. Це дієслово Президентом України в коментарях журналістам використовувалося досить часто. «Наша мета — створення газотранспортного консорціуму за участю України, Росії та Європи. Вона залишається. Ми вважаємо, що ми не в змозі модернізувати цю систему (газотранспортну. — Авт.) самостійно», — зазначив Янукович. Він також нагадав, що Росія залишається для України головним партнером, хоча наша країна веде переговори з іншими державами про диверсифікацію постачань енергоносіїв.

«Чому? — запитує й тут-таки відповідає Янукович: — Тому що нас не влаштовує ціна на російський газ». Український Президент запевняв: щойно Україна отримає «нормальну ціну», не буде необхідності звертатися до інших країн. «А поки що ситуація, яка заганяє нас у такий кут, я не сказав, що глухий, але ми зобов’язані займатися диверсифікацією. Коли будуть диверсифіковані джерела постачань газу, тоді можна буде вибирати, хто дасть кращу ціну. Але сьогодні ми не відмовляємося від наших партнерів, і вони добре розуміють, у якому стані ми перебуваємо. Ми просто не маємо таких грошей, щоб платити за такий дорогий газ», — був відвертим Янукович.

Розуміючи, що Росія чекає від нього якихось дуже вагомих поступок, наш Президент намагався виробити активну, адекватну, але, головне, незалежну лінію своєї поведінки в Москві. Це було доволі складно — хоч би про що йшлося, десь за дужками весь час маячило газове питання, заради вирішення якого в Москві вимагають від України погодитися на неприйнятні для неї позиції. Янукович витримав. Єдине, на що він видав свій вексель, — це ратифікація угоди про зону вільної торгівлі в рамках СНД.

За його словами, Україна має намір шукати модель співпраці з Митним союзом і продовжує вивчати ситуацію з ЄврАзЕС. Але, відповідаючи на запитання про ставлення України до вступу до цієї структури, він підкреслив, що позиція України не змінилася. «Ми продовжуємо залишатися спостерігачами в ЄврАзЕС, як і інші країни».

КОМЕНТАРI

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ, екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки:

— Я не покладав великих надій на візит Януковича до Москви, якщо говорити про результати щодо конкретних питань, зокрема газового. Як на мене, уже той факт, що перші особи держави змушені розв’язувати питання газу, обурює. Це — наша стратегічна помилка. Ні Кучма, ні Ющенко, ні Кравчук, ні тепер Янукович не повинні займатися такими економічними категоріями, як газ. Він нічим не відрізняється від масла, руди чи пшениці. Але за часів Єльцина прагматичні люди з Кремля підсунули нам карту, яка перетворила суто економічну категорію «газ» у політичну. І сьогодні Росія цим спокійно оперує, а ми, прийнявши таку гру, мусимо грати в неї до кінця. Нам і тоді, як і тепер, не вигідно було погоджуватися на такі умови, але я нікого не засуджую. Тоді ми не мали досвіду, і Росія, очевидно, цим скористалася. І нічого дивного, що за 20 років ми так і не спромоглися змінити гру. Газову карту постійно розігрують то російські, то українські політики перед виборами. А по-друге, це не так просто зробити — змінювати політику в газозабезпеченні, треба перебудувати економіку. Жодна влада цього не робила, будемо відвертими. Чи усвідомлює це Янукович, треба спитати в нього. В України є шанс вирватися із цієї нав’язаної системи. Щоправда, на його реалізацію потрібно, за моїми підрахунками, п’ять-сім років. Ми повинні насамперед пройти відповідні реформи — скорочення обсягів споживання газу і налагодження альтернатив. І вже дещо роблять у цьому напрямі.

Олена ДЬЯЧЕНКО, директор консалтингової компанії «Партія влади»:

— Президент Віктор Янукович під час зустрічі з Путіним в рамках саміту глав країн СНД виглядав саме так, як виглядав би будь-який покупець енергоресурсів на перемовинах зі світовим монополістом із виробництва вуглеводнів. Варто пам’ятати, що розмова про газ була далеко не останньою між Києвом та Москвою. Більше того, слід очікувати, що риторика Путіна надалі буде набагато жорсткішою, ніж його попередника. І це стосуватиметься не лише України — в такому тоні Путін має намір говорити з усім світом. І свідчення тому — його відмова відвідати саміт G8, перенесений Обамою спеціально заради нього в Кемп-Девід із Чикаго. Щодо справедливості ціни на газ, то в двох держав щодо неї протилежні уявлення. Росія не матиме наміру втрачати надприбутки, які надає їй становище газового монополіста, і як завжди восени газова тема загостриться. Путін не приховує, що веде активні пошуки важелів впливу на Україну як всередині нашої держави, так і у світі. І не без успіху, адже, приміром, Німеччина, яка зараз задає тон в європейській політиці, змушена рахуватися з амбіціями РФ, бо є найбільшим споживачем російського газу.