Як вони нас обирають

«В Україну вже повернулися майже всі птахи. Є види, які дуже пізно прилітають, наприклад, чагарникова очеретянка, то, може, деякі особини ще підлітають, а так всі вже прибули», — розповідає «Дню» Анатолій ПОЛУДА, керівник Українського центру кільцювання птахів Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Всього, за словами експерта, з-поміж 420—440 видів птахів, які є в Україні, 70—80% — мігруючі. Цікаво, що серед пернатих мандрівників є й такі, яких ми звикли вважати осілими. Наприклад, синиця велика. «Ми її звикли бачити цілий рік, але частина цих птахів, особливо молодих, здійснює справжні перельоти — інколи на тисячу і більше кілометрів. Грака ми теж бачимо протягом року, але він — мігруючий», — пояснює Анатолій Михайлович.

Утім, все частіше грак обирає зимівлю на Батьківщині. «В Україні 150 років тому граки практично не зимували, але з кожним роком вони стають все більше осілими. Ще років 30 тому наші граки відлітали в Центральну Європу — Угорщину, Чехію, Словаччину, Австрію. А 100 років ще далі — у Францію. За сто років їхній міграційний шлях скоротився, і все частіше вони лишаються зимувати на Батьківщині», — розповідає пан Анатолій.

За словами експерта, це пов’язано з загальним потеплінням та активною господарською діяльністю людини. «У нас зараз є багато смітників, несанкціонованих звалищ, доступних для пошуку їжі. Птахи мають можливість при морозі і сильних снігах пережити зиму, їм немає сенсу витрачати енергію на ризиковані перельоти на тисячу кілометрів», — говорить керівник центру.

Лишаються вдома і качки — наприклад, крижень. «Взимку на Дніпрі їх досить багато. Для крижня головне, щоб не замерзла вода, і тут їм сприяють гідроелектростанції, господарча діяльність людини», — говорить Анатолій Полуда. За його словами, все більше птахів зовсім несподівано залишаються вдома. «Вівчарики — комахоїдні птахи вагою в 10 грамів — мігруючі, але є факти їхньої зимівлі в Одесі, а цього року — в Луцьку. Птахи — це динамічна система, яка постійно розвивається», — говорить він.

Є й такі, які вирішують не повертатися, якщо сталися зміни або було знищено місцевість, де вони гніздуються. «Тут варто згадати прудку очеретянку — вид, внесений до міжнародної Червоної книги, списку видів, які перебувають під глобальною загрозою зникнення. Цей птах займає осокові болота, які в Україні практично зникли через меліорацію, утворення водосховищ, осушення. Площа біотопів зменшилася в десятки разів, і чисельність птахів також», — пояснює експерт.

Варто згадати, що Україна також є місцем зимівлі багатьох пташок. До нас прилітають омелюхи, що харчуються ягодами омели, північні качки, гоголь, багато горобинних птахів, рогатий жайворонок, хижі птахи, наприклад, мохноногий канюк-зимняк. Для цих птахів також важливо, щоб місця зимівлі не були знищені.

День мігруючих птахів відбувається під егідою Боннської конвенції з охорони диких мігруючих птахів. На думку Анатолія Михайловича, цей день краще було б відзначати на початку квітня, коли птахи саме повертаються. Тоді б сім’ї могли виходити на природу і спостерігати повернення птахів (гусей, журавлів) додому.