Як зняти «з голки»?

Кількість наркозалежних осіб в Україні продовжує зростати. Тільки офіційно зареєстрованих споживачів наркотичних речовин за останні п’ятнадцять років стало більше майже в чотири рази — 84 тисячі у 2005 році проти 22,5 тисячі на початку дев’яностих. Нині на диспансерному та профілактичному наркологічному обліку знаходяться понад 116 тисяч українців, тоді як за різними експертними оцінками реальна кількість наркоманів може сягати від двохсот тисяч до півмільйона населення. Хоч як прикро, але дедалі більше наркоманів лікарі реєструють серед молоді та підлітків. Боротися з поширенням цієї недуги в Україні починають Європейський Союз та Фонд народонаселення ООН.

У вересні в Україні стартувала програма «Підтримка у створенні комплексної системи соціальних послуг для споживачів ін’єкційних наркотиків серед молоді». Вона розрахована на три роки, протягом яких на профілактику наркоманії і допомогу залежним людям буде витрачено понад 3 млн. євро. Орієнтовно до цільової групи потраплять близько 50 тисяч осіб — споживачів ін’єкційних наркотиків, найближче оточення наркозалежних, спеціалісти українських соціальних служб, різноманітні урядові та неурядові молодіжні організації.

Допомога більш ніж необхідна, як фінансова, так і організаційна. Українська система боротьби з наркоманією налічує десятки різноманітних організацій і фондів, у тому числі з боротьби з ВІЛ/СНІДом, діяльність яких мало пов’язана між собою. Директор Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді Світлана Толстоухова зауважує, що саме єдина мережа закладів, які діятимуть за європейськими стандартами, допоможе досягти ефективних і комплексних результатів. «Погано те, що у нас досі немає міжгалузевої або відомчої програми надання первинної і вторинної допомоги залежним, — сказала пані Толстоухова учора на прес- конференції. — Доступ до багатьох послуг — до того ж обміну шприців — у багатьох обмежений, чимала частина наркозалежних не охоплені соціальними програмами». Допомога у межах нового проекту спрямована якраз на розробку єдиних стандартів щодо надання допомоги наркоманам, а також включає системну і якісну освіту працівників соціальних служб, проведення наукових семінарів, закупівлю необхідного обладнання та широку інформаційну кампанію. У межах проекту керівники обласних служб для СІН матимуть змогу брати участь у навчальних турах, в тому числі й закордонних.

Відповідно до запиту Державної соціальної служби, обладнання та матеріали, необхідні для надання соціальних, медичних, діагностичних послуг особам із груп ризику, включають шприци, голки, контейнери для утилізації використаних шприців, дезинфікуючі засоби, бинти, антисептики тощо. Держсоцслужба спільно із ФНООН також проведе додаткову оцінку потреб, після список необхідного медичного обладнання буде поповнено. У сфері навчання соціальних працівників і споживачів наркотиків ФНООН фінансує закупівлю портативних комп’ютерів, проекторів, відеомагнітофонiв та телевізорiв, а залежно від гостроти потреб на обласному та районному рівні можлива купівля автомобілів.

Поки міжнародний проект працює на етапі становлення, українські соцслужби розширюють мережу центрів допомоги: до 2007 року їх буде понад 200. У межах освітніх програм уже підготовлено понад 400 фахівців та більше 800 волонтерів, задіяні кілька тисяч співробітників центрів соціальної допомоги. Але справжню боротьбу і справжні результати координатор програм Фонду народонаселення в Україні Борис Ворник обіцяє тільки після початку практичної роботи нового проекту. «Зараз ми лікуємо тільки наслідки, тоді як першопричина — у бажаннях молоді, — говорить Борис Ворник. — Молодь не схильна вірити дорослим, і навчання та профілактика повинні відбуватися за принципом «рівний — рівному». Одним семінаром тут не допоможеш, треба працювати з думками».

Сподіваємося, чітку систему первинної профілактики наркоманії все-таки буде створено.