Якщо не можна, але дуже хочеться...
На вчорашньому засіданні Верховної Ради розглядали приголомшуючий "пакет" - закон про вибори та пролонгація повноважень нинішнього парламенту.
Обговорювали питання надзвичайно гостро, й засідання справді стало історичним. Так його назвав лідер об'єднаної фракції Соціалістичної та Селянської партій Іван Чих і з ним погодився - диво! - голова Народного Руху В'ячеслав Чорновіл. Він підтримав навіть свого найпослідовнішого опонента - першого секретаря ЦК Компартії Петра Симоненка.
Лідери цих трьох найбільших партій виступили категорично проти подовження повноважень ВР і підтримали новий виборчий закон на змішаній (пропорційно-мажоритарній) основі. У розумінні аморальності й неприпустимості "самопролонгації" їх підтримали тільки представники групи "реформи".
Опоненти були пишномовні. "Депутат року" Вадим Гетьман ("Незалежні") говорив про порядок у країні, яка не витримає "три виборчі кампанії". Петро Шейко ("Конституційний центр") закликав не "гвалтували" регламент і право, і не вносити в "одинадцятий раз" протягом однієї сесії вже відхилений у червні законопроект про вибори. Хоча сам пан Шейко, за його словами, загалом палкий прихильник чисто пропорційної виборчої системи й він навіть пообіцяв внести відповідні пропозиції на наступній сесії. Проте, як справедливо зауважив голова ВР Олександр Мороз, на той час уже підійдуть вибори, й новий, нехай навіть просто чудовий закон про вибори, буде вже, м'яко кажучи, не актуальним. Відвертим був лише лідер МДГ Геннадій Самофалов, котрий щиро сказав - "проголосуйте за подовження повноважень, і ми підтримаємо закон про вибори".
Ситуація гранично ясна й неоковирна. Як відомо, ідею пролонгації повноважень нинішньої ВР офіційно підтримав сам Президент України Леонід Кучма. Є всі підстави вважати, що саме президентська команда прагне зв'язати в один вузол новий виборчий закон. Це дасть змогу відносно безболісно сформувати новий парламент і законсервувати на рік нинішній склад ВР, яку хоч якось, але поки що вдається тримати під контролем, не опускаючись до предметної розмови на теми "Хто винен?" і "Подати сюди Ляпкіна-Тяпкіна!".
Позиція глави держави визначила непримиренність "Конституційного центру". А стосовно парламентських "центристів", передусім незалежних, то в їхньому гурті й без президентської вказівки було чимало охочих подовжити термін свого парламентського "сидіння".
Проблема має ще один важливий аспект. Рішення про подовження повноважень може бути ухвалено тільки конституційною більшістю, - й тут уже ні комуністам, ні соціалістам, ні рухівцям не вдасться звалити з себе відповідальність за таке екстравагантне рішення. Їх буде скомпрометовано й це, безумовно, зменшить їхні шанси на виборах - коли б вони не відбулися. Це чудово розуміють і Іван Чиж, і В'ячеслав Чорновіл, і Петро Симоненко. Чим і пояснюється їхня нечувана раніше єдність.
Ситуація, здавалося, зайшла в безвихідь. Поки що всіх урятував віце-спікер ВР Віктор Мусіяка, котрий запропонував розглянути ці два питання на позачерговій сесії ближче до осені. Парламентарії загалом погодилися на такий тайм-аут і рішення провести 28 серпня позачергову сесію ухвалили. Долю наступного й нинішнього парламентів будуть, мабуть, усе-таки вирішувати в "пакеті" й тут уже - чия візьме. Або парламентські "прагматики" зуміють переконати комуністів і рухівців, або гострий запах старту виборчої кампанії змусить самих "прагматиків" зважати на реальну ситуацію в Україні.
