Євроатлантичне співробітництво. Парламентський аспект

«Сьогодні більшість українців підтримують вступ України до НАТО і наше завдання - зробити все можливе, щоб ми змогли пройти всі вимоги, щоб швидше досягти цієї мети», - про це вчора під час засідання Міжпарламентської ради Україна – НАТО заявив перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій. У засіданні ради взяли участь представники НАТО, ОБСЄ, МВС, РНБО, Міноборони України, а також народні депутати. Парубій також відмітив: «В ці хвилини відбуваються чергові атаки на українські позиції, наші хлопці на передовій захищають не тільки Україну, а й весь цивілізований світ, бо Путін кинув виклик не тільки Україні, а й усій системі світової безпеки, яка будувалася десятиліттями і гарантом якої і став Північноатлантичний альянс».

Виступаючи на засіданні Міжпарламентської ради, її співголова Рейнел Андрейчук зазначила, що Україна має найбільшу асоційовану делегацію у Парламентській асамблеї НАТО. «Боротьба України - це боротьба за зміцнення верховенства права, - заявила Андрейчук, - Україна вибирала між минулим та майбутнім, але цей вибір розглядався Росією як загроза для неї, і вона анексувала Крим та розпочала агресію на Донбасі». Вона також додала, що український народ має визначити, чи хоче він бачити Україну в НАТО, але Парламентська асамблея організації завжди підтримуватиме політику «відкритих дверей».

Під час засідання Міжпарламентської ради слово взяв і Міністр закордонних справ Павло Клімкін, який зазначив, що в НАТО на сьогодні немає консенсусу в питанні вступу України до Альянсу. «Для досягнення консенсусу Україні необхідно йти шляхом реформ», - підкреслив він. Клімкін також закликав країни НАТО спільно боротися із російською пропагандою: «З цього питання вже завершується брейнстормінг в НАТО. Я б хотів, щоб у цьому напрямку ЄС просувався швидше. Але ми вже зараз об'єднуємо зусилля, починаючи від соціальних мереж і до класичних ЗМІ».

Проте, під час засідання Ради Україна - НАТО мова зайшла не тільки про євроатлантичну інтеграцію України, а й про нинішнє військово-політичне становище нашої держваи. Так, міністр оборони Степан Полторак розповів про нарощення Росією військової присутності у Криму, де угрупування сягає 24 тис. військових, а також про ймовірність розміщення на півострові носіїв стратегічної ядерної зброї. Що ж до окупованого Донбасу, то він назвав цифру у 42,5 тис. російсько-терористичних військ із 556 танками. «Такої кількості озброєнь вистачило б для середньої європейської держави, - заявив Полторак. Глава оборонного відомства також привів цифри, що з моменту «припинення вогню» 12 лютого 2015 року бойовики порушили режим більше 4 тис. разів, провели 120 обстрілів населених пунктів та мирних мешканців. В результаті загинуло більше 100 військовослужбовців ЗСУ та більше 50 цивільних осіб. Полторак також зазначив, що МОУ бачить необхідність збільшити свій бюджет на 7 млрд. грн. через збільшення армії майже на 100 тис. чоловік.

Сумну статистику навела також Уповноважений Президента, член мінської контактної групи Ірина Геращенко, яка зазначила, що у полоні у терористів знаходиться більше 300 українців, більше 1200 – зниклі безвісти. «(З боку Росії, - ред.) відбувається блокування будь-яких ініціатив, спрямованих на пошук шляхів деескалації та допомоги в гуманітарній ситуації», - заявила Геращенко.

Важливою також була інформація, озвучена замглавою СММ ОБСЄ Олександром Хугом, який зазначив, що після відновлення конфлікту кількість місії може бути збільшено до 1000 представників. «Але мало толку розміщувати наших спостерігачів, якщо нашим командам не буде гарантований доступ до всієї території», - підкреслив Хуг.

«Ми обговорюємо програмні моменти щодо взаємодії НАТО і України на нинішній рік, перевіряємо, що виконується, - коментує «Дню» народний депутат, член Міжпарламентської ради Україна - НАТО Олексій СКРИПНИК, - Парламентарі також слухають, що відбувається на Донбасі. У вівторок ми більш широко обговорюватимемо питання економіки. Важливо те, що ця зустріч відбулася через півтори роки після попередньої, яка проводилася напередодні Євромайдану, і члени ПА НАТО знайомляться з нашою ситуацією. Суттєво також, що наші іноземні колеги не побоялися приїхати, і після цієї зустрічі вони сформують думку парламентів своїх країн. Слід зрозуміти, що до нас приїжджають не тільки наші друзі, але й люди, які говорять, що в Україні насправді ніяка не війна, а внутрішній конфлікт, і що наша держава – «failed state». Ми маємо можливість донести меседжі про агресію Росії, кількість окупаційних військ, внутрішньополітичну, економічну ситуацію, і т.д.».