«Його малюнки розширили час»
22 квітня карикатуристові Анатолію Казанському виповнилося б 65 років
Уже більш як 15 років, після трагічної загибелі у листопаді 1998 року, з нами немає надзвичайно талановитого карикатуриста Анатолія Казанського, а його малюнки — філософія з нами. Дотепні сюжети на соціально-політичні теми про минуле, сьогодення і майбутнє, — і далі спонукають до роздумів. Вони вже стали образами, глибокими метаморфозами, які знову і знову показують читачам унікальні грані думки Автора.
Уважному читачеві «Дня» ім'я Анатолія Казанського знайоме і близьке. Він працював у нашому виданні з 1996 по 1998 рік (практично до останнього дня життя). І сьогодні, приблизно раз на місяць (а інколи й набагато частіше), «День» продовжує друкувати карикатури Казанського. Під малюнки метра редакція відводить переважно перші шпальти, тому що вони — більше, ніж ілюстрації до текстів. Це — філософський посил у майбутнє. Посил крізь іронію і сміх.
«Він був карикатуристом «Дня». Він малював — "у номер". Але його малюнки розширили час. Стали образами, глибокими метафорами, які щоразу, через роки, повертаються до нас новою гранню його думки. І знову йдуть до читача. Анатолій Казанський, його смак, його стиль — невід'ємна, дуже дорога для мене частина біографії газети "День", — написала головний редактор газети «День» Лариса ІВШИНА у передмові до альбому карикатур Анатолія Казанського, виданого до 10-ї річниці існування газети.
…Він прожив лише 49 років. Але встиг створити не на одне десятиліття вперед. Архів робіт художника налічує майже тисячу карикатур! Його спостережливі й іронічні малюнки-метафори залишаються золотим фондом не лише «Дня», а й усього українського суспільства.
«Чому я малюю для газети «День»? — написав карикатурист у своїй колонці за місяць до загибелі («День» №173, від 11 вересня 1998 року). — Спочатку: чому я взагалі малюю (карикатури). Тому, що я громадянин країни, в якій без гумору жити не можна. Вона однаково багата як запасами гумусу (чорнозему), так і дурості, що буйно зростає в цьому живильному середовищі, оскільки воно майже не використовується за призначенням. На противагу цьому я вважаю за потрібне підтримувати в міру можливостей будь-які прояви і паростки гумору на родючому ґрунті українських національних традицій. А в газеті «День» малюю тому, що поділяю її політичне кредо. І що важливіше, саме у «Дні», вперше за багато років, здобув свободу висловлювати своє ставлення до проблем, що висвітлюються в газеті».
«ФІЛОСОФОМ ВІН БУВ НАВІТЬ БІЛЬШЕ, НІЖ КАРИКАТУРИСТОМ»
Ігор ЛУК’ЯНЧЕНКО, карикатурист:
— Анатолій Казанський у своїй творчості набагато випередив свій час. Можливо, саме цим пояснюється факт, що він, як художник і філософ, повною мірою не запитаний і не визнаний. До того ж філософом він був навіть більше, ніж карикатуристом. Карикатура була лише способом, методом вираження його внутрішнього світу, інструментом, за допомогою якого Казанський надавав форми своїм геніальним, парадоксальним ідеям.
Брав участь у міжнародних конкурсах карикатури, але, як правило, призових місць не здобував – дуже вражаючою була різниця між малюнками його і решти карикатуристів за глибиною думки, технікою виконання, різкістю і гостротою.
Казанський перебуває поза часом і продовжує жити у своїх малюнках на сторінках газети «День». Його карикатури не лише не втрачають актуальності, а навпаки, – набувають нового ідейного наповнення, відкривають свої приховані грані і невидимі раніше смислові відтінки на тлі сучасного інформаційного життя.
Згадую одну з наших зустрічей у його невеличкому робочому кабінеті в колишньому офісі редакції «Дня» (на Оболоні). Під час розмови Казанський не випускав олівця з рук, і до кінця зустрічі аркуш був розмальований десятками карикатурних образів і сюжетів. Було відчуття, що рука сама в автономному режимі вигадує і малює. Малював він механічним олівцем з тонкими стержнями, а потім обводив тушшю. Пера були теж дуже тонкими. Як його відчуття і сприйняття світу.
Чорне волосся до пліч, довга борода, добрі, променисті очі, широкі плечі, високий, трохи сутулий, іронічний, інколи дошкульний, харизматичний і талановитий до непристойності, з гострим розумом і феноменальним відчуттям гумору. Таким усі ми його пам'ятаємо. З днем народження, Художнику!»
Нагадаємо, що альбом карикатур Анатолія Казанського (у продажу російська та англійська версії книжки) і набір листівок вибраних малюнків можна замовити на сайті «Дня» за 50 і 15 гривень відповідно.
Випуск газети №:
№73, (2014)Рубрика
День України