Закон знову принесуть у жертву?

Питання обрання нових членів ЦВК, яке мало бути вирішене ще чотири роки тому, можуть розглянути в четвер, 12 липня. Саме це мав на увазі голова президентської фракції «БПП» Артур ГЕРАСИМОВ, коли у вівторок у парламенті сказав «ми добилися». За його словами, така домовленість була досягнута в результаті консультацій між фракціями.

Трохи більше розповіла представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко. «Зараз ідуть консультації щодо того, як зберегти цих 14 достойних кандидатів, і в четвер розпочати роботу Ради з цього процесу,.. — заявила вона (ukrinform.ua). — Я думаю, що будуть вноситись зміни до Закону про Центральну виборчу комісію». Луценко не виключила, що будуть розглядатися пропозиції щодо збільшення кількісного складу комісії, який наразі становить 15 членів, у 13 із яких завершився термін повноважень.

Тобто замість того, щоб виконати закон, його хочуть змінити під політичні домовленості. До речі, так само два роки тому «вирішили» питання з призначенням Юрія Луценка на посаду Генпрокурора. Тоді спеціально під цю кандидатуру було внесено зміни до законодавства, щоб людина без юридичної освіти змогла очолити ГПУ.  

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Від провладних та опозиційних партій мені неодноразово доводилося чути, що до виборів ще далеко, а тому питання оновлення ЦВК не актуальне, — коментує «Дню» голова Комітету виборців України Олексій КОШЕЛЬ. — І це дуже погано, що домінувала така позиція, адже потрібно було провести реформу самого Центрвиборчкому — розширити їхні повноваження, створити регіональні підрозділи... На моє переконання, ЦВК має займатися не лише місцевими чи загальнонаціональними виборами, а виборами і в інших сферах. Наприклад, у вищих школах, адже ми неодноразово зустрічали корупційні скандали з обранням ректорів вишів. Тобто доцільно в цілому провести реформу Центрвиборчкому, а не змінювати закон для вирішення проблеми 13 чи 14 кандидатів. Я є противником внесення змін до законодавства заради вирішення ситуативних питань».

«Друга причина затягування, це взаємна недовіра в парламенті всіх до всіх, — продовжує експерт. — Була, наприклад, досить жорстка позиція «Народного фронту» з відстоювання своїх людей. Але якщо народних депутатів не влаштовують певні кандидатури, то парламентські фракції можуть звернутися до Президента, щоб він відкликав свій попередній проект постанови, і внести йому повторне подання з інших кандидатів. В разі відсутності політичних спекуляцій, цей процес можна завершити за один день. Але парламент вирішив піти абсурдним способом зміни законодавства».

«Якщо ми увійдемо у виборчий період без реформованого ЦВК, то це викликатиме недовіру з боку суспільства до проведення і результатів виборів, — наголошує Олексій Кошель. — Насправді, нинішній склад Центрвиборчкому може і залишитися, адже згідно з законодавством його члени виконують свої обов’язки до обрання нових, але тоді виникнуть питання суспільної легітимності виборчого процесу. Немає обмежень і щодо того, коли розглядати це питання, оновити ЦВК влада може восени чи навіть взимку. Однак існує логіка виборчого процесу, і за цією логікою крайній термін уже давно сплив».