Замах на гривню

Коли «День» писав про торговельну блокаду товарів українського походження митницею РФ, ми зауважили, що це — не торговельна війна. І мета її не зводиться лише до схиляння українського бізнесу лобіювати зміну інтеграційного курсу, як це трактували практично всі українські ЗМІ. Гра, яку розпочав Кремль проти офіційного Києва, а конкретно проєвропейського Януковича, значно витонченіша. Дедалі більше аргументів з’являється тому, що демарш російських митників — це лише перший етап багатоходівки, мета якої зіштовхнути Україну в прірву економічних, а відтак — соціальних негараздів. Ставка — вибори президента 2015 року. В РФ розуміють, що гру під назвою «листопад — угода України з ЄС» вони програють. Тож атака — на випередження. І йдеться про удар по українській економіці в час, коли ми будемо найбільш уразливими — в період імплементації Угоди про ЗВТ з ЄС. Турбулентність, у яку увійде вітчизняна економіка від впровадження незвичних для нас норм та механізмів, підсилена недружніми діями сусіда, для проєвропейського кадидата у президенти 2015 року може коштувати рейтингу і зіграти на руку тому, хто співатиме про «братський союз». Треба готуватися.

На наш погляд, ланцюг розгортатиметься в такому порядку. Перший етап (можна сказати, реалізовано) — зупинити (навіть у збиток собі) українське виробництво. Знаючи, як старанно податкові органи України сьогодні наповнюють державний бюджет, не важко спрогнозувати, які наслідки матиме недоотримання запланованих прибутків підприємств хоча б на тиждень. Український бізнес мужньо тримав, а є такі, що й досі тримають «фронт». Але ця «мужність» точно виллється в «мінус» у фінансових звітах, а відтак — у порожні кишені їх власників. Щоб закрити дірку в бюджеті, владі доведеться просити бізнес зціпити зуби і платити заплановані податки. І за це поплатися рейтингом.

Другий етап описав у своїй авторській колонці на веб-порталі «Українська правда» керівник проекту «Реальна економіка» Євген Шпитко. Експерт пише про гривневий голод, який «підігріватимуть» російські банки. У розпорядженні «Дня», на жаль, поки що немає інформації, яка б підтверджувала чи спростовувала це припущення. Але ми розглядаємо цей варіант як такий, що заслуговує на увагу, зважаючи на «комунікаційні» традиції відносин бізнесу та влади у РФ. Крім того, європейські ЗМІ, та вже й українські, які «ласі на гроші» (про «темники Кремля, чи то «Арбузова», сьогодні пише спільнота блогерів, ні в кого не виникає сумніві у замовності раптового сплеску тиражу повідомлень про фінансові проблеми України), активно тиражують інформацію про «фінансовий» дефолт України, мусолячи тему боргу і скорочення золотовалютних резервів. Не важко здогадатись, як на це реагує населення й бізнес — «запасами». Що означає, що гривня, яка й так не може похизуватися великим обігом, робитиме їх ще меншими. А економіка «голодуватиме», бо сидітиме на непомірно дорогих для неї харчах. В умовах гривневого голоду ставки за кредитами полізуть угору.

У матеріалі «Тепер — «порцеляновий фронт» від 28 серпня 2013 року ми коротко вже окреслили третій етап, який нас чекатиме, яку «братню» допомогу може надати нам сусід у час наших економіко-фінансових негараздів, які саме він нам і створив.

Який рейтинг на усьому цьому тлі матиме проєвропейський Янукович на виборах 2015, не важко передбачити. Як і те, що співатиме на виборах проросійський кандидат.

Та чому НБУ мовчить? Що робить СБУ? І де, зрештою, робота нашої контррозвідки?

«День» звернувся до Національного банку України з проханням надати фаховий коментар спростування чи підтвердження по кожній тезі, з приведених у блозі Шпитко, які сьогодні тиражує ряд українських ЗМІ. Відповідь чекаємо.

А поки що економіст Андрій НОВАК відповів «Дню» на питання, як українська влада мала б реагувати та що протиставити тій грі, в яку нас сьогодні втягують.

— Щоб згладити негативні інформаційні атаки, необхідна інформаційна контратака. Для цього потрібна відповідна державна політика, якої в Україні немає не лише на рівні економіки, але й на рівні гуманітарної сфери. Можливо, ця ситуація зверне увагу влади на цю проблему. І така політика врешті з’явиться. Адже дуже багато є зовнішніх провокацій, як от навіть з англійськими вболівальниками, всі розуміють що це і для чого, але ніхто не робить нічого, щоб фахово про це заявити.. Це пояснюється надмірно лояльним ставлення до нашого східного партнера, яке викликане побоюваннями ще більш жорсткого закручування гайок на митницях. Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС Україна буде спілкуватися з РФ із зовсім іншої економічної та політичної диспозиції. Після цього будь які торговельні претензії до нас розглядатимуться як претензії до ЄС. Навіть зараз, коли ми ще нічого не підписали, реакція країн ЄС у свіжому торговельному конфлікті з РФ була однозначно на стороні України. Після листопада наші стосунки з РФ стануть схожими на ті, які були у неї з Прибалтійськими країнами, коли вони заявляли про свої європейські наміри проти них застосовувались навіть ще більш жорсткі атаки, але як тільки вони стали частиною ЄС усі конфлікти припинились.